Ось я. Джонатан Сафран Фоєр
Читать онлайн книгу.
запитала вона рухаючи кулаком вгору-вниз.
– І це гівняне було відчуття.
– Тому що я запитала про сіль?
– Ну, можливо, не гівняне. Просто це роздратувало мене. Чи розчарувало. Що б то не було, я цим не поділився.
– Але я поставила просте питання.
– О, як добре зараз.
– Я рада, коханий.
– Але ж ти зараз розумієш, що в контексті зусиль, які я приклав для того, щоб зробити тобі приємно, запитання про сіль виражало більше твоє незадоволення, ніж вдячність?
– Ти вважаєш, що приготувати для мене сніданок – це зусилля?
– Це був особливий сніданок.
– А так добре?
– Неймовірно.
– Тобто в майбутньому, коли мені здасться, що в страві замало солі, то мені варто змовчати?
– Або мені варто змовчати про свої образи.
– Твоє розчарування.
– Я зараз кінчу.
– Давай.
– Я ще не хочу.
Вона сповільнилася та стисла кулак.
– Що ти приховуєш просто зараз? – запитав Джейкоб. – Тільки не кажи, що ти трохи ображена, роздратована та розчарована через мої образи, роздратування та розчарування, оскільки це ти точно не приховуєш.
Вона засміялася.
– То?
– Я нічого не приховую, – відповіла Джулія.
– Копни глибше.
Вона похитала головою та засміялася.
– Що?
– Ти в машині співав «All Apologies» і постійно наспівував «I can see from shame».
– І?
– І ти співав не зовсім те.
– Звичайно, те.
– «Aqua seafoam shame»[19].
– Що?!
– Ага.
– Aqua. Seafoam. Shame?
– Клянуся єврейською Біблією.
– Тобто ти мені зараз кажеш, що моя ідеально логічна фраза, логічна як сама по собі, так і в контексті, насправді всього лиш підсвідоме вираження того, що я намагаюся приховати в собі, а Курт Кобейн зумисно об’єднав слова aqua seafoam shame?
– Саме це й кажу.
– Що ж, я не можу повірити. А в той же час мені вкрай соромно.
– Не треба.
– Це зазвичай допомагає, коли хтось осоромлений.
Вона засміялася.
– Таке не рахується, – сказав він. – Це утаємничення стосувалося хобі. Давай щось серйозне.
– Серйозне?
– Щось дійсно непросте.
Вона посміхнулася.
– Що? – запитав він.
– Нічого.
– Що?
– Нічого.
– А звучить так, ніби все ж є щось.
– Ну, добре, – сказала вона. – Є дещо, що я тримаю в собі. Щось дійсно непросте.
– Прекрасно.
– Та мене лякає такий прогрес.
– Так і динозаври казали.
Вона притисла подушку до обличчя та схрестила ноги.
– Та це ж я, – підбадьорив він.
– Окей, – зітхнула. – Ну, добре, ми ось лежимо, накурені, голі, й у мене виникло бажання.
Він інстинктивно потягнувся рукою між її ніг і відчув, що вона вже була мокра.
– Скажи мені.
– Не можу.
– Впевнений, що можеш.
Вона
«All Apologies» – одна з найвідоміших пісень американського ґрандж-гурту «Nirvana». Фразу, яку наспівував Джейкоб, можна перекласти як «Я бачу попри сором». В оригіналі – це просто набір слів: «Аква морська піна сором».