Жили ми в піонерському шкільному таборі сурово за розпорядком дня. В сім годин ранку був підйом під звуки піонерського горна. У вісім годин ми виходили на зарядку. В дев'ять годин була «піонерська лінійка» на плацу, підйом прапора, перекличка і віддача рапорту начальника піонерського табору про те, що піонерські загони всі в зборі, при цьому нічого незвичайного не відбулося.

      А далі ми строєм під звуки піонерського горна і звуки барабану йшли на сніданок. Потім було трохи вільного часу, але до дванадцятої години дня нас знову строєм і з піонерською піснею вели на обід. Після обіду з 1 до 3 годин дня був, так званий, «тиха година», при цьому ми всі повинні були спати або, принаймні, не вставати з своїх ліжок і не виходити на вулицю.

      Нашому піонерському загону дуже сильно пощастило з піонерським вожатим. Ним виявився вже не молодий чоловік, який працював у школі викладачем. Він ніколи на нас не кричав і дозволяв нам під час «тихої години» читати книги.