Schon schreiben. Іван Франко

Читать онлайн книгу.

Schon schreiben - Іван Франко


Скачать книгу
ч Франко

      SCHON SCHREIBEN[1] 

      У просторiм другiм класi нормальної школи отцiв василiан[2] у Дрогобичi тихо, хоч мак сiй. Наближається година «красного писання», страшна для всiх не так самим предметом, як радше особою вчителя. У василiанськiй школi на всi предмети вчителi — самi отцове, а тiльки для науки писання вони найняли собi свiтського чоловiка, якогось бувшого економа чи наставника, пана Валька. Пану Вальковi ще й досi здається, що вiн економ: хоч iз нагайкою ходити тепер не випадає, але все-таки вiн не помiтується[3] хоч тростiвки i нiколи не занедбує робити з неї вiдповiдного вжитку. Очевидна рiч, що дiти, пiдданi хоч би тiльки на годину властi такого вчителя, дрижать наперед i «красне писання» є для них найбiльшою мукою.

      Малий Мирон один сидить спокiйний, майже веселий у лавцi. Вiн дивується, чому се нараз так тихо стало в класi, коли один смiльчак, висланий на коридор на звiдини[4], вбiг до класу i крикнув: «Валько прийшов!» В тiй самiй хвилi тихо стало в класi. Малий Мирон не знає ще пана Валька. Вiн iно що прийшов iз сiльської школи, батько записав його до другого нормального класу у отцiв василiан, i нинi перша година красного писання. I хоть на селi вiн у писаннi був дуже слабий, не вмiв нi пера вiдповiдно взяти в руку, нi вивести гладко та рiвно одного штриха, — то все-таки вiн дитина, не йому журитися наперед тим, чого ще не знає. Вiн здивувався, чому се нараз так тихо стало, але про причину не смiв допитуватися нiкого зi своїх сусiдiв — вiн же з ними досi дуже мало знайомий. Та й, зрештою, його се й небагато обходило. Серед тої, для iнших страшної й тривожної, тишi вiн тим вигiднiше вiддався найлюбiшому заняттю — думкам про свою рiдну сторону. Не можна сказати, аби вiн тужив за нею: вiн знав, що щопонедiлка побачить i батька й матiр. Вiн тiльки думав собi, як то гарно буде, як колись, лiтом, приїде додому, буде мiг знов свобiдно бiгати по пастiвниках, сидiти над рiчкою або бродити по нiй за ковблями[5]; се були думки радше веселi, яснi, блискучi, а не тужнi, не жалiбнi. Малий Мирон розкiшне ниряв у тiй красотi природи, що розцвiтала в його уявi серед сiрих, холодних стiн василiанської школи, i не думав про погрозу, що наближалася над клас.

      — Ба, а ти собi чому не прилагодиш скриптури[6] до писання? — запитав стиха один сусiд Мирона, стусаючи його пiд бiк.

      — Га? — вiдповiв Мирон, немило збуджений зi свойого золотого сну.

      — Скриптури приладь до писання! — повторив товариш i показав Мироновi, як покласти скриптури, як каламар i перо пiсля приписiв пана Валька.

      — Iде вже, йде вже! — пронiсся шепiт по класу, мов при наближеннi якого грiзного царя, коли на коридорi залунали кроки вчителя «красного писання». Швидко потiм отворилися дверi класу, i Валько ввiйшов. Мирон позирнув на нього. Учитель своєю подобою зовсiм не пригадував нiякого царя. Се був середнього росту чоловiк, з коротко обстриженим волоссям на круглiй баранячiй головi, з рудими короткими вусами i рудою гiшпанською борiдкою. Його широке лице i широкi, мiцно розвиненi вилицi враз iз великими, на боки повiдгинаними ушима надавали йому вираз тупої упертостi й м’ясоїдностi. Невеличкi жаб’ячi очi сидiли глибоко в ямках i блимали вiдти якось злобно та неприязно.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      Примітки

      1

      Краснопис, калiграфiя (нiм.)

      2

      Василiани — ченцi василiанських унiатських монастирiв.

      3

      Помiтуватися — цуратися.

      4

      Звiдини — розвiдка.

      5

      Ковбель — рiзновид дрiбної рiчкової риби.

      6

      Скриптура —зошит.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEASABIAAD/2wBDAAMCAgMCAgMDAwMEAwMEBQgFBQQEBQoHBwYIDAoMDAsK CwsNDhIQDQ4RDgsLEBYQERMUFRUVDA8XGBYUGBIUFRT/2wBDAQMEBAUEBQkFBQkUDQsNFBQUFBQU FBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBT/wAARCAMeAjoDAREA AhEBAxEB/8QAHQAAAwEAAwEBAQAAAAAAAAAAAAECAwUGBwQICf/EAFsQAAIBAgMGAwUGAwQFBwkD DQECEQAhAxIxBAUiQVFhBhNxBzKBkfAIQqGxwdEjUuEJFGLxFRYzcoIXGCQ4c3ayJjQ1N0NjdbO0 NkRTkqJGVFVkdIOTo1aExP/EABoBAQEBAQEBAQAAAAAAAAAAAAABAgMEBQb/xAAtEQEAAgIBAwMD BAIDAQEAAAAAARECMSEDEkFRUmETFHEEIjJCM6EjgfCxkf/aAAwDAQACEQMRAD8A/YkwTbNPbn0r 3PsCSBN+sTz0qBAXAkqD+dANiEoQBJOkmqAQSqwS0R0ilAJbMQWgGT/WoM/MMxmn0GtaoSWVivCD 2jSkBmwDEx0t9c6oJlyABM3PWgoDMROo0bl8agk8IhAYGhiZqgIyHNEnrzoIxnUFRcW1AiopScQi DmOv4VUOcxUi33o1oArxmAFK6XoIYwSLEmgpWyn8DNAovmWVgaAj40EtiCAZKjWjVExlpYrBgW1o kiM0gSR+XpQSVkggFR1JiPWimwUSRy1mYoERkW0XE35/0oRyC4WAZkiT1NBmcTjVoYW070XxQkgj MTJPD2NEKWBk3A5gac6KqMwBmDqQOdEBIIiYBuFmxH7UVkMTK1oiNNaLoCUksAyk6jTWiSkM2SSC AbfGgpZJyqYmTGk0UPwGBeSJI/OiFM8iI/Oi6SyjNmy3HShaCxKtlGVjbrIoCcigEC0a2iqUsicx JE63FQifCW0MqCbGjVUzyhZgnKRBHSqTJcQ5nqAaqAKpC5TlIFiaWBxYAgG45STUtYQW4jZsusi3 5VVr1GYFVJvJvQ2RaSA7RJkE/lVSOQ2YZtJF9bUWizFjKi5EkX/yqFJdyQoIKqJJI1ouivxQvELR N6oTsApj/dKxMfGgICmbhRMs2g6xQLFkGzKrGSFNRYZ65joZuT16VSz8w5gGHwjX+tEBJsWiepM/ GgmSosJva0SaLSFDlx3Ez
Скачать книгу

<p>1</p>

Краснопис, калiграфiя (нiм.)

<p>2</p>

Василiани — ченцi василiанських унiатських монастирiв.

<p>3</p>

Помiтуватися — цуратися.

<p>4</p>

Звiдини — розвiдка.

<p>5</p>

Ковбель — рiзновид дрiбної рiчкової риби.

<p>6</p>

Скриптура —зошит.