Як бажає жінка. Правда про сексуальне здоров’я. Эмили Нагоски
Читать онлайн книгу.
• Я читала про жінок, котрі за якийсь час у стосунках більше не хочуть сексу, навіть якщо вони досі кохають свого партнера. Це я. Як мені почати знову хотіти сексу з моїм партнером?
• Здається, під час оргазму я пісяю..?
• Здається, у мене ніколи не було оргазму..?
Усі ці питання означають насправді одне:
Я нормальна?
(Відповідь майже завжди – «так».)
Ця книжка – збірка відповідей. Я бачила, як ці відповіді змінюють життя людей, відповіді, що базуються на даних найсучаснішої науки і особистих історіях жінок, що, краще зрозумівши секс, змінили стосунки з власними тілами. Ці жінки – мої героїні, і я сподіваюся, що, розповідаючи їхні історії, я надихну вас торувати власний шлях для розкриття свого глибокого й унікального сексуального потенціалу.
Прадвива історія сексу
Як так сталося, що після стількох книжок, після усіх цих блогів, телевізійних шоу, радіопередач у форматі «запитання—відповідь» у нас досі залишилося так багато запитань про секс?
Що ж. Жорстока реальність полягає в тому, що нам усім брехали. Не навмисно, це не чийсь лихий задум, але все-таки брехали. Нам розповідали не ту історію.
З давніх-давен у західній науці й медицині жіноча сексуальність розглядалась як «полегшений» варіант чоловічої сексуальності – в принципі те саме, але трохи гірше.
Наприклад, передбачалося, що оскільки чоловіки досягають оргазмів шляхом сексу пенісу-вагіні (статевий акт), то й жінки мають переживати оргазми під час статевих актів, а якщо вони їх не досягають, то це означає, що з ними щось не так.
Насправді лише приблизно 30 % жінок переживають оргазми під час статевих актів. Решта 70 іноді, рідко чи ніколи не відчувають оргазму під час коїтусу, і вони повністю здорові й нормальні. Жінка може досягати оргазму багатьма іншими способами: через мануальний або оральний секс, за допомогою вібраторів, стимуляції грудей, смоктання пальців на ногах, у будь який інший спосіб, який ви лише можете уявити, і все одно не відчувати оргазму під час статевого акту. Це нормально.
Також популярною є версія, що оскільки геніталії чоловіків в основному поводяться так само, як і їхній мозок, – якщо пеніс ерегований, чоловік відчуває збудження, – то й жіночі геніталії мають відображати емоційний стан жінки.
І знову ж таки. У деяких жінок відображають, у багатьох – ні. Цілковито нормальна і здорова жінка може бути схильною до «нонконкординативності» – коли стан її геніталій (змащені чи сухі) не відповідає її ментальному станові (почувається вона збудженою чи ні).
Також передбачається, що оскільки чоловіки час від часу переживають спонтанне, абсолютно несподіване жадання сексу, то й жінки повинні хотіти сексу спонтанно.
І знову ж таки, виявляється, іноді це справді так, але не обов’язково. Жінка може бути абсолютно нормальною і здоровою, але ніколи не відчувати спонтанного бажання сексу, бо їй властиве бажання у відповідь, тобто таке, що виникає лише в дуже еротичному контексті.
Насправді чоловіки й жінки різні.
Але чекайте. І жінки, й чоловіки відчувають оргазм, жадання, збудження, і чоловіки також можуть проявляти бажання у відповідь, нонконкординативність і відсутність оргазму при статевому акті. Жінки й чоловіки можуть закохуватися, фантазувати, мастурбувати, почуватися спантеличеними в питаннях сексу й відчувати естетичне задоволення. І чоловіки, й жінки виділяють рідини, подорожують забороненими стежками сексуальної уяви, пізнають несподівані й приголомшливі прояви сексу в усіх сферах життя і стикаються з несподіваними і приголомшливими випадками, коли секс чемно або й не дуже прощається і відмовляється повертатися.
Тож… чоловіки й жінки справді різні?
Проблема полягає в тому, що нас учили розглядати секс у категоріях радше поведінки, аніж біологічних, психологічних і соціальних процесів, що лежать в основі цієї поведінки. Ми думаємо про нашу фізіологічну поведінку: приливає кров, геніталії виділяють секрет, пришвидшується серцебиття. Ми думаємо про нашу соціальну поведінку: що ми робимо в ліжку, з ким ми це робимо і як часто. Багато книжок про секс зосереджуються на цих речах; вони розповідають вам, скільки разів на тиждень середньостатистична пара займається сексом, або надають інструкції з досягнення оргазму, і це може стати у пригоді.
Але якщо ви справді хочете зрозуміти людську сексуальність, самої поведінки недостатньо. Намагатися зрозуміти секс, спостерігаючи за поведінкою, – це те саме, що намагатися осягнути кохання, роздивляючись весільну фотографію пари… і їхнє свідоцтво про розлучення. Сам опис того, що сталося, – двоє людей одружились і розлучилися – недалеко нас заведе. Ми хочемо знати, чому і як це сталося. Чи ці чоловік і жінка розлюбили один одного після одруження й тому вирішили розлучитися? Чи вони ніколи й не кохали, їх змусили побратись, і вони нарешті звільнилися, розлучившись? Без детальнішої інформації ми загалом лише здогадуємося про це.
Донедавна так само було і з сексом – здебільшого здогади. Але ми переживаємо