Відверто про Клавдію. Дэниел Киз
Читать онлайн книгу.
Чемп не любив його й не довіряв йому.
6
Лью Дай розмашистими кроками перетнув дворик між залою суду та в’язницею, прямуючи до офісу шерифа. Він був метр сімдесят сім на зріст, міцно збудований, із білявим волоссям, зачесаним хвилею на чоло, щоб прикрити залисини. Його блідо-блакитні очі були вузько посаджені, а вираз обличчя – постійно насуплений.
Боббі Новатні зателефонував йому невдовзі після того, як Клавдію забрали на допит.
– Відбувається щось підозріле, – зізнався Боббі. – Не знаєш, що вона може наговорити Чемпу, а Клавдія ж із тих жінок, кого можна підбити сказати або вчинити що завгодно.
Боббі мав рацію. Ті кілька разів, коли Дай бачив Клавдію, у нього склалось те саме враження – вона була надзвичайно піддатлива до впливу.
– Перевір, чи її заарештували й звинуватили в чомусь, – попросив Боббі, – і внеси заставу, якщо зможеш.
Дай запевнив, що зробить усе можливе. Він багато років представляв інтереси родини Новатні й добре їх знав. Батько Боббі, чиї предки емігрували з Богемії ще до початку століття, поселився з дружиною Мері в суворому депресивному районі в Колумбусі, прозваному Днище. Після того як вона народила йому Боббі, Кріса, Енді й маленьку Марлін, він помер, і Мері Новатні виховувала дітей у гордій самоті. Відколи не стало батька, Боббі – тямущий юний самоук, який відчував, що більше нічого не навчиться в школі – постійно мав проблеми з поліцією Колумбуса через бійки, пиятику та дрібні крадіжки.
Лью Дай зробив дюжину дзвінків, намагаючись розшукати Клавдію, але помічники шерифа, включно з Говардом Чемпом, заперечували затримання Клавдії й те, що знають її місцеперебування. Дзвінки до прокуратури, до генерального прокурора й до в’язниці мали той самий результат. Дай відчував, що всі просто чинять йому опір.
Це його не зупинило. До того як стати адвокатом захисту, він був прокурором, а перед тим вивчав психологію. Він назавжди взяв за правило знати людей, з якими доводиться працювати: хто їм подобається, чим вони снідають, де випивають і з ким сплять. Усе про всіх. І, озброєний такою інформацією, він став експертом у перемовинах із правосуддям.
Цього ранку від одного зі своїх інформаторів він дізнався, що Клавдію ніч протримали в готелі «Рамада-Північ» і тільки-но повернули до офісу шерифа.
Попри слова Чемпа про те, що Клавдія не хоче з ним розмовляти, Дай знав, що вона як дитина, тож передумає, щойно його побачить.
Увійшовши до офісу Детективного бюро, він помітив її за одним із робочих столів. У минулому, бачивши Клавдію разом із Новатні на судових слуханнях, Дай зауважив її холодний відсторонений погляд. Її обличчя навіювало думки про дівчат з обкладинок глянцевих журналів. Зараз, схвильована, з опухлими щоками, блідим обличчям і почервонілими очима, та ще й здригаючись усім своїм рослим тілом, вона все одно мала ту саму ауру сексуальності.
Клавдія підхопилася на ноги й підбігла до нього.
– Допоможи мені, Лью, – схлипнула