Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 1. 1839–1857. Группа авторов
Читать онлайн книгу.
подписать на «Кобзаре» позволение для второго издания.
Преданный вам Т. Шевченко.
26. П. О. Куліша до Т. Г. Шевченка
20 жовтня 1843. Київ
Милостивый государь Тарас Григориевич!
Писал я к Вам два раза из Украины, но, верно, Вы не получили ни одного моего письма. Я написал первую часть «Украины». Это составит отдельную малороссийскую поэму до Богдана Хмельницкого. Хмельницкий составит вторую, междоусобия третью, Мазепа и шведчина четвертую. Знающие люди восхищались первою частью и уговорили меня скорее печатать, что я и сделал. «Украина» печатается в Киеве и скоро выйдет в свет. Посылаю Вам 30 билетов. Раздайте, пожалуйста, в Петербурге, а я Вам экземпляры немедленно вышлю. Из своей поездки извлек я величайшие результаты. Вы это со временем увидите. О гайдамаках я записал прекраснейшие рассказы, которые вместе с другими составили том и будут изданы под заглавием «Малороссийские предания» etc. Вашего дідуся я не нашел в Чигирине. Напишите, пожалуйста, что хорошего видели и слышали Вы в Малороссии. Шкода, що не будете в Киев. А мне бы очень пригодилось поговорить с Вами кой о чем.
С истинным уважением имею честь быть Вашим покорнейшим слугою
П. Кулеш.
1843, окт[ября] 20, Киев.
P. S. Пишу это письмо прихватком. По получении от Вас ответа напишу Вам кой о чем подробно.
27. Т. Г. Шевченка до В. О. Закревського
10 листопада 1843. Яготин
Великий мій і щирий друже Вікторе Олексійовичу!
Постигла мене долоня судьби, або побила лиха година. Як хочеш, а воно однаково; ось що, у мене оце з тиждень уже буде, як я од якоїсь непотребниці або блудниці нечестивої купив за три копи меди, і знаєш, яку я цяцю купив? Ой братику-лебедику! Отакий зелений, як оцей сучий папір… Аж сором вимовить, ху…ху… хуярик!!! Ох, аж страшно! Лежу оце, братику, стогну та проклинаю все на світі! А поцьку забув уже, як і зовуть. Мене оце аж трясця затрясла, як прочитав твою цидулу. Чого б ми оце з тобою не сотворили, та ба, у мене така суха морда, що аж сумно. Думав, щоб окутаться у три кожухи, так перше те, що нижче пупа лихо, а друге те, що чортма ні одного кожуха, міркуй як сам здоров знаєш. Намочи, серце, морду, та намочи не так чортзнаяк, а так як треба.
Та пом’яни во псалмі Бахусові щирого жерця спиртуозностей Т. Шевченка.
Всім вашим родичам низенько кланяюсь. У кого єсть чада, то і со чади, а в кого нема, то тілько так. А Ганні вродливій скажи, що як тілько очуняю та кожух пошию, то зараз і прибуду з пензлями і фарбами на цілий тиждень; скажи їй, що я аж плачу, що проклята хурт[ов]ина на цей раз зо мною так пожартувала.
Прощай, голубчику, нехай тобі Бахус помага тричі по тричі морду намочить. Амінь.
Нудьгою і недугою битий Т. Шевченко.
У Яготині, року Божого 1843, ноября 10.
28. Т. Г. Шевченка до В. М. Рєпніної
29 листопада 1843. Яготин
Я как мастер, выученный не горем, а чем-то страшнее, рассказываю себя людям, но рассказать вам то чувство,