Ми не так далеко пішли від природи, як нас у цьому намагаються запевнити. Люди не просто залежні від навколишнього світу, а й, безперечно, підкорюються законам існування живої матерії. Що хвилини людина дихає, споживаючи кисень і виштовхуючи вуглекислоту. Декілька разів на день, для подальшого повноцінного життя, необхідно спожити більш менш якісну їжу та відновлювати вологу. Напевно, немає такої особистості яка б не відчувала нестримного поклику, хоча й замаскованого, до відтворення. Ото ж люди народжуються, дорослішають, старіють і відходять у вічність, так само як більшість істот у цьому мудрому світові, не дивлячись на те, що ми набагато розумніші від усіх відомих організмів. Як що розглянути будь яку екосистему, будь то амазонські хащі чи пустельні дюни, легко відмітити залежність усіх мешканців одне від одного. Таку ж збалансовану систему створила навколо себе людина.
