Павло Іванович Харитоненко – особистість, можна сказати, грандіозна. Він успадкував від батька, Івана Герасимовича, найбільше в російській імперії об’єднання цукрових заводів і за роки своєї праці зумів зміцнити його і збільшити. До 1914 року статки Харитоненка досягли 60 млн рублів, його земельні володіння становили 56 тис. десятин (не рахуючи орендованих), а в Державному банку у нього була кредитна лінія в 9 млн рублів. Тож П. І. Харитоненка по праву називали королем «цукрової держави».
Але в історію він увійшов ще й як один з найвідоміших меценатів Російської імперії. Харитоненко зібрав одну з найбільших в Росії колекцій живопису, очолював московське відділення російського музичного товариства, фінансував будівництво в Києві пам’ятника Богдану Хмельницькому… А те, що він зробив для свого улюбленого міста Суми, навіть перерахувати складно: побудував дитячу лікарню, кадетський корпус, міст через річку, замостив бруківкою головні вулиці, оплачував навчання студентів… Згідно із заповітом в Сумах Харитоненко і був похований.
