Записки в узголів’ї. Сей-шьонаґон

Читать онлайн книгу.

Записки в узголів’ї - Сей-шьонаґон


Скачать книгу
року.

      Уже накривають обід для імператриці.

      Молоді дами прив’язують до свого одягу стебельця ірису, навіть корінці, а в зачіску встромляють квіти. Не скажу, що це надзвичайно, проте дуже красиво. Сакура також квітне щороку, але ж не можна сказати, що всі втомилися милуватися нею. Молоденькі дівчата ходять по вулиці, причепивши до своїх рукавів квітучі гілочки, порівнюють власне вбрання із вбранням інших, мовляв: «Моє не гірше!». Але ось прикро – хлопці бігають і зривають ці прикраси: отоді вже вони наплачуться. Цікаво за таким спостерігати. Як гарно, коли лілові квіти загорнуті в рожевий папір, або ж листя ірису у зелений папір. Або коли біле коріння ірису перев’язують білим папером. Якщо ж хтось у свій лист вклав довгий корінь ірису, то це викликає дуже теплі почуття. І тоді дами починають радитися, як же краще відповісти на такий лист. Якщо дамі вдалося відправити лист у відповідь чи доньці, чи дружині якоїсь видатної особи, то вона буде ходити щасливою цілий день.

      А як гарно ввечері співає соловей!

      47. Дерева

      Багряник, сосна, верба – прекрасні дерева.

      І тасоба-но кі[58] – «дерево на краю поля», назва якого, можливо, і не дуже гарна, але коли воно відцвітає, і квіт осипається, дерево набуває красивого зеленого кольору, а довкіл ніякої зелені ще немає, потім раптово, коли все навкруги залишається ще зеленим, воно стає червоного кольору – оце справжня краса!

      Дерево маюмі[59] звичайне, але прикро мені, що його називають деревом-паразитом.

      Дерево сакакі[60] взагалі священне, адже саме його використовують для храмових свят. У світі так багато дерев, а обрали лише його, лише воно може зустрітися з богами, – хіба не цікаво?

      Камфорове дерево зазвичай не росте поруч з іншими деревами, і якщо про це подумати, якось не до душі це дерево. Але є ще інша історія, нібито це дерево нагадує закоханого: як у цього дерева тисячі гілок, так і у закоханого тисячі думок про кохану. Цікаво, хто перший порахував, скільки гілочок на цьому дереві?

      Кипарис не росте там, де живуть люди, але саме ним прикрашають палаци. У травні кипарис ніби копіює голос дощу, – як гарно.

      Туя – невеличке дерево. Навіть на молодому листі кінчики червоні, все воно повернуте в один бік, а квіточки засохлі, схожі на шкаралупу цикади.

      Дерево асунаро[61] у нас не росте, лише ті паломники, які побували на «Священній горі», знають це дерево. Вони несуть його в руках, проте мені воно не подобається, навіть торкатися не хочеться. Але чому ж так назвали це дерево – «Завтра будеш!», і чому завтра? Це ж пусті обіцянки. Ой, мабуть, я занадто допитлива…

      Дерево «мишачі колобки»,[62] – його не можна порівнювати з іншими звичайними деревами, адже, навіть судячи з самої назви, воно має бути дуже маленьким. І справді, листя у нього малесеньке.

      Також гарні дерева: ясенка, гірський померанець та гірська груша.

      Дерево шіі[63] – вічнозелене дерево. У світі багато вічнозелених дерев, але завжди, коли треба навести приклад, згадують чомусь саме його.

      Білий


Скачать книгу

<p>58</p>

Тасоба-но кі (бот.) – фотинія (лат.: Photinia); вид вічнозеленого чагарника.

<p>59</p>

Маюмі (бот.) – бересклет Зибольда (лат.: Euonymus sieboldianus); вид вічнозеленого чагарника.

<p>60</p>

Сакакі (бот.) – клеєра японська (лат.: Cleyera ochnacea); вид вічнозеленого чагарникового дерева, яке в синтоїзмі вважається священним і завжди використовується в синтоїстських церемоніях.

<p>61</p>

Асунаро або хіба (бот.) – туопсис японський (лат.: Thujopsis dolobrata); вид вічнозеленого чагарника.

<p>62</p>

«Мишачі колобки» (бот.) – бирючина, вовчі ягоди (лат.: Daphne); вид вічнозеленого чагарника.

<p>63</p>

Шіі або шіінокі (бот.) – літокарпус Зибольда (лат.: Lithocarpus); вічнозелене дерево.