Реквієм по мрії. Г’юберт Селбі-молодший
Читать онлайн книгу.
за всі вечірки на світі. Зараз ти з вікна виплигнеш, коли я тобі розкажу. Сподіваюся, з вікна першого поверху. Вони сіли у вітальні, вибравши стратегічні місця, щоб можна було кинути одним оком і вухом на ввімкнутий телевізор, обговорюючи доленосну подію, що привела Сару Ґолдфарб сюди в цій розкішній червоній сукні й золотих туфлях, які вона вдягла й узула, коли у Гаррі, її бубали, була барміцва, – про подію таку значущу й неймовірну, що загнала Сару в стан шоку, і хоч він і не звалив її з ніг, але вона таки відмовилася від шматочка халви. Сара розповіла Аді про телефонний дзвінок і про те, що має скоро опинитися на телебаченні. Вона, Сара Ґолдфарб, – на телебаченні. Ада якусь мить просто дивилася на неї (одним вухом підслуховуючи розв’язку сцени в мильній опері). Справді? Ти не глузуєш? Нащо мені з тебе глузувати? Куди ж, ти думаєш, я так вирядилася, в супермаркет? Ада й далі глипала на неї (музика підказала їй, що ця сцена закінчується затемненням екрана. Вона інстинктивно зрозуміла, що зараз буде реклама, ще до того, як раптом збільшилася гучність, а на екрані вибухнули барви). Хочеш чаю? Вона підвелася й рушила на кухню. Сара пішла слідом. Вода закипіла швидко, вони обидві повернулися до вітальні зі склянками чаю ще до кінця рекламного блоку, зайняли ті самі стратегічні позиції й, повернувши по одному вуху й оку до телевізора, обговорили й обсмоктали неймовірний масштаб прийдешньої події в житті Сари Ґолдфарб, події таких грандіозних пропорцій і важливості, що вона наповнила Сару свіжою жагою життя і справдила мрію, що освітлювала її дні й утішала самотніми ночами.
Гаррі з Тайроном С. ішли парком, з усіх сил намагаючись ухилятися від дітей, що бігали, верещали й пролітали мимо на скейтах так, що не знати було, з якого боку чекати наступного нападу. Чорд, не знаю, як їх узагалі випускають на літні канікули. Смієшся? Та вони б рознесли ту школу к бісу. Так економляться гроші платників податків. Диви, яке нещастя, цей паскудник не працював ані дня у своєму житті, а хвилюється за платників податків. Слухай, пацан, про такі речі треба хвилюватися. Що з тобою, де твоя відповідальність? О-о-о-о-о, послухайте цю фігню, цьому жевжику казана розірвало. Та годі, пупс, ходім чогось поїмо, бо в тебе серйозні проблеми. Вони пішли до ятки з хот-доґами й купили пару з цибулею, гірчицею і червоним перцем, а ще пляшку шипучки. Доївши, відійшли якомога далі від дитячого майданчика і простяглися на траві. Знаєш, пацан, я не просто так базікав про те, щоб дістати порцію. Гей, пупс, я обома руками за. Ну то годі колупати кізяки паличкою і берімося до діла. До чого берімося? У нас нема фильок. Та невже, трясця? А я думав, у нас їх у сраках цілі купи заховані. Ото тілько в сраці вони в нас і є. Ну тоді перестаньмо длубатися в носі й подумаймо, як дістати філки. Скільки нам треба? Не знаю точно. Кілько сотень. Краще йти не менш як з чотирма сотнями, щоб уже точно взяти скілько тре. А ти певен, що Броуді зможе купити для нас порцію? Пацан, що ти верзеш? Звісно, певен. Навіть якщо він візьме свою дозу, нам лишиться стілько, що ми зможем розбодяжить