Противоборчi Сили. Aldivan Teixeira Torres
Читать онлайн книгу.
-Дуже добре. Сiдайте на цю імпровізовану лавку, яку я зробив. Я насиплю вам супу.
Ще гарячий суп, я насипав дивній леді в гарбуз, який я знайшов у лісі. Вночі, вiтер пестив моє обличчя і шепотів слова менi на вухо. Ким була та дивна леді, якiй я насипав суп? Цікаво, чи вона дійсно хоче знищити мене, як натякнув привид. Я мав багато сумнівів щодо неї, і це була прекрасна можливість все прояснити.
- Чи добрий суп? Я приготував його з великою заботою.
- Вiн смачний! Що ти використовував для його приготування?
- Його приготовано iз каменiв. Жартую! Я купив птаха у мисливця та використав де-які природні приправи з лісу. Але, змінимо тему, хто ви насправді?
- Це показує хорошу гостинність господаря, якщо вiн поговорить сам про себе. Пройшло чотири дні з того моменту, коли ти пiднявся сюди на вершину гори, та я навіть не впевнена, як тебе звати.
-Ну, добре. Але це довга історія. Готуйтеся. Мене звуть Альдіван Тейшейра Торрес, і я викладаю математику на рівні коледжу. Дві мої великі пристрасті - це література та математика. Я завжди любив книги, і з того часу, як я був дуже маленьким, я хотів написати власну книгу. Пiд час свого першого року навчання у середньої школи, я зібрав деякі витяги із книг Екклезіаста, цитати та прiтчi. Я був дуже щасливим, незважаючи на те, що тексти не були моїми. Я показав усім, з великою гордістю. Я закінчив середню школу, поступив на комп'ютернi курси та на де-який час, припинив навчання. Після цього я пробував технічний курс у місцевому коледжі. Однак, за знаком долi, я зрозумів, що це не моє. Я готувався до стажування у цій галузі. Однак, за день до теста, дивна сила постійно вимагала вiд відмовитись. Чим більше часу проходило, - тим більше тиску я відчував від цієї сили, поки не вирішив не проходити тестування. Тиск припинився, і моє серце також заспокоїлося. Я думаю, це була доля, що не пустила мене. Ми повинні поважати власні межі. Я виконав ряд тендерів, якi було схвалено, і в даний час виконую роль адміністративного асистента з освіти. Три роки тому я отримав ще один знак долі. У мене були де-які проблеми, і в мене був нервовий зрив. Я тоді почав писати, і за короткий час це допомогло мені одужати. Результатом стала книга "Бачення медiума", яку я ще не опублікував. Все це показало мені, що я вмів писати і маю гідну професію. От що я думаю: я хочу працювати над тим, що мені подобається, і я хочу бути щасливим, Чи це забагато, що може просити бiдна людина?
-Звичайно ні, Альдіване. У тебе є талант, а це рідкiсть в цьому світі. У потрібний час тобi це вдасться. Переможцями є ті, хто вірить у свої мрії.
-Я вірю. Ось чому я тут, у середині нічого, куди ще не дiйшли блага цивілізації. Я знайшов спосіб піднятися на гору, щоб пройти випробування. Все, що менi зараз залишилось, полягає в тому, щоб я ввійшов у печеру і здійснив свої мрії.
- Я тут, щоб допомогти тобі. Я була хранителем гори з тих пір, як вона стала святою. Моя місія полягає в тому, щоб допомогати всім мрійникам шукати печеру розпачу. Де-які прагнуть здобути матеріальні мрії, такі як гроші, влада, соціальне положення або інші егоїстичні мрії. Їм всiм не пощастило та їх було мало. Печера справедлива