Дороті та Чарівник у Країні Оз. Лаймен Фрэнк Баум
Читать онлайн книгу.
мною.
Вони зайшли за невисоку огорожу, де ріс всього один кущ, красивий і пишний.
– Ось, – оголосив Принц, – це королівський кущ листелюдей. Всі принци й правителі з незапам’ятних часів виростали на цьому кущі.
Подорожні в подиві зупинилися перед величною рослиною. На основному стеблі росла струнка дівчина з такою бездоганною фігурою й таким милим личком, що Дороті подумала: прекраснішого створіння вона не бачила ще ніколи в житті. Вбрання красуні спадало м’якими складками, рукава тонули в легкій мереживний піні. Шкіра її була гладкою, наче полірована слонова кістка, а поза виражала гідність і грацію.
– Хто це? – з цікавістю запитав Чарівник.
Зореносний Принц пильно оглянув дівчину на кущі. Коли він відповідав, у його завжди рівному й холодному голосі прозвучало деяке здивування:
– Це моя наступниця і, отже, майбутня правителька країни. Це Королівська Принцеса. Коли вона цілком дозріє, я змушений буду відмовитися від верховної влади на її користь.
– А хіба вона ще не дозріла? – здивувалася Дороті.
Принц, проте, не поспішав з відповіддю.
– Не зовсім, – мовив він нарешті. – Гадаю, її треба буде зірвати через кілька днів. Я не дуже поспішаю піти у відставку на насіння.
– Я вас розумію, – кивнув Чарівник.
– Це, мабуть, найнеприємніше, що є в нашому рослинному житті, – продовжував Принц, зітхнувши. – Перебуваючи в повному розквіті сил, ми змушені поступатися дорогою іншим, нас ховають у землю, щоб ми дали паростки нового життя.
– Я впевнена, що Принцесу вже пора зривати, – заявила Дороті, уважно розглядаючи чарівну дівчину на кущі. – Більшої краси й уявити собі не можна.
– Не вигадуйте, – поспішно відгукнувся Принц. – Вона може потерпіти ще кілька днів, а я згоден правити доти, доки не врятую країну від вас, непроханих гостей.
– Що ви збираєтеся з нами робити? – занепокоївся Зеб.
– Ще не вирішив остаточно, бо не дозрів новий чаклун. Чарівника, мабуть, залишу при собі. Схоже, він вправний у своєму ремеслі й може бути корисний нам. Всіх інших належить знищити – в той чи той спосіб, причому висаджувати вас я не збираюся: нам тут не потрібні ні коні, ні кішки, ні люди із плоті та крові!
– Даремно турбуєтеся, – сказала Дороті. – Я впевнена, що з-під землі ми не зможемо прорости.
– Навіщо ж вам губити моїх друзів? – запитав маленький Чарівник. – Чим вони вам заважають?
– Їм тут не місце, – відрізав Принц. – Їм взагалі не варто було б перебувати в земних надрах.
– Ми не прагнули сюди потрапити, ми впали випадково, – сказала Дороті.
– Це не виправдання, – холодно заявив Принц.
Діти подивилися один на одного – з тривогою та розгубленістю, Чарівник зітхнув, а Еврика умила мордочку лапкою і промуркотіла собі під ніс:
– Схоже, що мене не доведеться знищувати спеціально: якщо найближчим часом мені не дадуть поїсти, я й сама помру з голоду і таким чином полегшу їм завдання.
– Якщо