Постріл в Опері. Лада Лузіна
Читать онлайн книгу.
там, у романі, вибух на видубицькій Лисій Горі теж був кінцем старої й початком нової та страшної – революційної влади.
– Отже, у нас революція, – замислено вивела Маша.
Але і про «білий» роман Булгакова, і про страчених на Лисій Горі Ковальова знала небагато: тільки те, що вбивця Столипіна, київський юрист Дмитро Богров був повішений саме там, на Четвертій.
– Усе дуже погано! – стрекотіла інформаторка. – їх багато. Якщо більшість київських відьом прийде опівночі на Гору, вони проведуть обряд проти вас. Складуть свою силу й передадуть Наступниці.
– Акнір здобуде силу? – зіщулилася Маша. – Дякую… Як вас звати?
– Алла.
– Дякую, Алло, що попередили мене.
Києвиця провела поглядом напівголу відьму. Інформація була, скажімо прямо, безрадісною.
Сила Києвиць (нехай непроросла, невміла, неосвічена) – єдине, в чому вони перевершували Акнір, – перестане бути їхнім козирем. А інших козирів у них нема.
Є півтори доби, – замало, щоб підготуватися до бою. Але достатньо, щоб зрозуміти, чого чекає від них Київ.
«Я повинна врятувати Місто».
– Гаразд. Я піду до Анни Ахматової, – озвучила рішення Маша й одразу продемонструвала повну нездатність говорити й нервувати одночасно. – Тільки ти, Мире, не ходи зі мною… тобто до нас у Вежу. Може, там уже Даша, а вона навряд чи… Зачекай у дворі. Я швидко перевдягнуся для 1906 і знайду ключ, якщо він є. А якщо його нема, але є Даша, вийду до тебе і скажу…
Даша була.
Причому, повернувшись, Маша застала її у вражаючій позі.
Правою рукою Чуб безперервно, дрібно й фанатично хрестилася, лівою – перегортала Книгу, пританцьовуючи й зворушливо причитуючи:
– Господи, будь ласка, будь ласка, Господи! О… Машо, – щиро зраділа появі вона. – Заради Христа, благаю, допоможи мені знайти чари. А ти чого в костюмі?…Я помираю! Дзусь!
Останнє адресувалося рудій Ізиді, що метушилася біля Дашиних ніг.
– Що з тобою? – Поставивши банку із золотою етикеткою на стіл, Ковальова кинулася до «помираючої».
– У мене голос зник!
– Ти ж розмовляєш.
– Краще б я скам'яніла, але співала! Я не співаю, Машо! Я більше не співаю… Дзусь, кому кажу!
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.