Метаморфози. Нотатки лікаря про медицину та зміни людського тіла. Гэвин Фрэнсис
Читать онлайн книгу.
виявивши досі небачений жах перед псами. Поки поліцейські радилися, як його звідти зняти, молодик послизнувся, упав, зламав зап’ясток, ударився головою й вив на траві оглушений. Його швидко доправили до лікарні швидкої допомоги.
На ранок, прокинувшись у палаті із загіпсованою рукою, Ґері відмовився говорити про вчорашнє з місцевим психіатром. Його відпустили додому – в одну з маленьких квартирок житлового комплексу з вахтером напохваті. Зайшовши перевірити, як він, я помітив початі бляшанки котячого корму на кухні й поцікавився, чи він це їсть. Кілька разів запитав про ту ніч, але він змінював тему. Останнє, що я чув, – Ґері взяв собі кількох вуличних котів і вирізав у дверях для них прохід.
У європейських і близькосхідних міфах перевтілень немало, і дехто з дослідників вважає їх свідченням давніх тваринних культів. Зазирнувши в інтернет, можна побачити, що обожнювання котиків і песиків залишається потужною мотивацією людських учинків. Фольклор також сповнений трансформацій – від історій про кельтських селкі, де люди перетворюються на морських котиків, до духовних тваринних перевтілень шаманізму. У всіх цих розповідях є спільна сюжетна риса: відриватися від людського світу небезпечно, селкі, що надто довго пробуде в подобі котика, кине людське життя, недосвідчений чи духовно безсилий шаман міг назавжди залишитися у своїй звірячій подобі.
«Усі вони певною мірою – в’ючні тварини, – писав Торо, – покликані переносити якусь частину наших думок». Зайдіть у будь-яку іграшкову крамницю чи подивіться кілька дитячих передач – і ви побачите, які важливі для західної культури олюднені тварини. Стюарт Літтл, Кролик Петрик, тигрячі костюми, маскаради – усе це ілюстрації того, що тваринна подоба й звірячі звички звільняють дітей від людського, допомагають стати швидшими, спритнішими, лютішими. Декому з дорослих теріантропічний психоз може дарувати схожу радість утечі за межі обтяжливого людського життя.
Наприкінці 80-х колектив массачусетських психіатрів опублікував статтю, де було описано 12 медичних випадків, із якими вони працювали впродовж 14 років клінічної практики в передмісті Бостона. Двоє пацієнтів були хворі на справжню лікантропію та стали вовками, ще двоє перетворилися на котів і двоє – на собак. Двох ідентифікувати було важко (один «дряпався, вив, ухав, шкрябався, тупотів і випорожнювався», другий – «дряпався, вив і гавкав»). З решти чотирьох один став тигром, один кролем, один птахом, а один, який завжди тримав мишей-піщанок, на піщанку й перетворився.
Шизофренічної більшості серед пацієнтів не було: у восьми був біполярний розлад, у двох – шизофренія, одному діагностували депресію, ще одному – межовий розлад особистості. «Лікантропія на прогноз не вплинула, – зауважують автори. – Марення про перевтілення на тварину зашкодили їм не більше, ніж усі інші марення». Найповнішу трансформацію спостерігали у 24-річного юнака, який після тривалого зловживання алкоголем узяв собі в голову,