Кассандра. Леся Українка
Читать онлайн книгу.
личить
до справ громадських дівчині втручатись, –
але спитаю, нащо молодого
тебе старіші на таке обрали?
Долон
Бо молодий ходу звиннішу має,
ступає легше
(сміється)
і втікає швидше!
Кассандра
(впівголоса, до себе)
Як можна ще втекти!
Долон
Що ти сказала?
Кассандра мовчить.
Я знаю, я на те не заслужив,
щоб ти слова на мене витрачала…
а тільки я хотів… Ні, я не вартий…
Вітаю вас, царівни…
(Похиливши голову, налагоджується йти.)
Кассандра
Постривай!
Що ти хотів?
Долон
Спитати…
Кассандра
А, спитати!
Ні, не питай, я не люблю питання.
Долон
То я таки піду…
Кассандра
Питай, питай,
я відповім.
Долон
Пророчице, скажи,
чи я верну живий з моєї справи?
Кассандра
Чого ти, власне, в мене се питаєш?
Питай в Гелена, та чи мало ж є
у нас у Трої віщунів?
Долон
Вже пізно
шукати їх тепер.
Кассандра
Та що ж тобі
з мого пророкування? Про Кассандру
лихая слава в Трої. Хто їй вірить?
Ніхто з людей.
Долон
Не знаю сам чому,
але мені бажалось би почути
на се відповідь, власне, від Кассандри.
Кассандра
Ти б їй повірив?
Долон
Може б, і повірив.
Кассандра
(гірко)
Та тільки «може»?
Долон
Я вразив тебе?
Кассандра
О ні, я звикла, що мені не вірять!
Долон
А все ж пророкування вислухають.
Кассандра
На жаль!
Долон
Я прагну вислухать його!
Кассандра
А якби часом я тобі сказала –
я не кажу, се тільки так, наприклад, –
щоб ти не йшов тепер на ті розвідки?
Чи ти б послухав?
Долон
Ні, скажу по правді,
не міг би я послухати тебе,
хоч би ти смерть видиму віщувала,
бо нечестю було б зректися потай
того, що сам же я вхвалив прилюдно,
на що пристав незмушений, по волі.
Кассандра
То нащо знати, що тебе спіткає?
Долон
Так, я люблю дивитись долі в вічі.
Кассандра
О ні, Долоне, ти того не любиш,
ніколи не любив, даремне кажеш!
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно