Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні. Отсутствует

Читать онлайн книгу.

Куми та кумки. Анекдоти давні і сучасні - Отсутствует


Скачать книгу
одно реве.

      – Кумо, ваша Настя того хлопця цілувала.

      – У нього помер дядько і вона його заспокоювала.

      – А мені здалося, що у нього вся рідня померла.

      – Петрику, ким ти будеш, коли виростеш?

      – Кумом, його завжди наша мама хвалить.

      – Куме, правда що ти віддав доньку за свого бухгалтера?

      – Правда.

      – Ти ж казав, що він у тебе краде гроші!

      – Так. Але тепер він відноситиме їх моїй доні.

      – Кумо, ти бачила Наталчину невістку?

      – Ще ні. А ти?

      – Бачила.

      – Яка ж вона?

      – Така погана… Ще гірша, ніж я… Як он оце ти.

      – Куме, ваші близнюки такі схожі, як ви їх пізнаєте?

      – Микольцю ще можна пізнати, а Дмитрика трудніше.

      – Кумо, мій чоловік кинув пити завдяки спорту.

      – Якому?

      – Боксу!

      – Він почав займатися боксом?

      – Не він, а я!

      – Кумо, ти вірна своєму Іванові?

      – Як можна бути вірною, коли в домі постійно щось псується: то водопровід, то телевізор, то пральна машина…

      До Івана приїхала теща. Якраз в Іванової Марічки день народження. Запросив він у гості кума Петра з жінкою. Випили вже добре. Встає Іван, каже тост:

      – У своєму житті люблю я трьох жінок. Звичайно, перша – моя кохана Марічка, друга…

      Раптом теща:

      – Любий зятю, а хто ж третя?

      – Куме Іване, а чому ви в робочий час із коханкою на дачу їздите?

      – Бо жінка з роботи не може звільнитись.

      Кум Петро лає сина, який пізно прийшов додому:

      – Ти думаєш, як випив горілки і пива, то я вже не чую, що ти курив?!

      – Куме, кажуть ти взяв собі нову жінку?

      – Не така вона вже й нова, куме…

      – Кумо, вчора з Василем у сауну ходила.

      – А результат?

      – Знатиму пізніше.

      – Кумо, чи вірна ти своєму Степанові?

      – Так, досить часто.

      – Куме, чув, що ти зустрічаєшся з Оксаною.

      – Ні. Лікар заборонив.

      – А лікар тут при чому?

      – Він – її чоловік.

      – Куме, та риба, яку я вчора наловив, зіпсувалася!

      – А ти поклич гостей, то й поїдять.

      – Ну, то приходьте, куме, на рибу!

      – Кумо, чула, що твій Петро казав, що застрелить кожного твого залицяльника.

      – Хай кулемет купує!

      – Куме, минулого року я гроші вам позичав. Коли віддасте?

      – У вас совість є, куме?

      – Ну, є…

      – То навіщо вам ще й гроші?

      – Кумо, як не соромно, вчора ти в кіно ходила з пекарем, а сьогодні на базарі цілувалася з м’ясником!

      – Ой, кумо, не хлібом єдиним…

      – Не зліться, куме, але ви – осел!

      – Прекрасно. Тільки поясніть мені: я осел тому, що ваш кум, чи я ваш кум тому, що осел?

      – Куме, кажуть ви до Тетяни ходите.

      – От же люди! Що тільки не вигадають! Ви ж знаєте, куме, що я маю машину.

      – Кумо, я дуже хвилююся за чоловіка. Він пішов на річку кота


Скачать книгу