Книжка малої прози Василя Врублевського складається здебільшого із новел та оповідань, написаних на зламі 80-х – 90-х років минулого століття, власне, на зламі суспільних формацій – часу занепаду і часу надій, руйнації заскорузлого світу фальшивих ідеологем і з’яви паростків світу нового, рішучого відкидання будь-яких табу і виборювання права дихати вільно. Відповідно й твори, зібрані у цій книжці, позначені свіжістю тематики, ориґінальністю сюжетних ходів і доволі неоднозначною подекуди провокативністю.
