Жанна батальйонерка. Ґео (Георгій) Шкурупій
Читать онлайн книгу.
треба, щоб руки всіх з’єдналися й пішов магнетичний ток! – сказала Жанна.
Гості поклали свої п’ятерні на стіл так, щоб пальці з’єднувалися з пальцями сусіда, і таким способом вийшло велике коло з рук, що лежали на столі. Хтось погасив електрику й у кімнаті стало темно, деякий час було чутно дихання й сопіння присутніх. Раптом хтось кашлянув і завовтузився на стільці.
– Тихше, панове! – промовив Криницький. – Потрібна абсолютна тиша…
Знову все стихло. Всі сиділи мовчки, лише було чути, як у сусідній кімнаті пройшла покоївка. Раптом стіл похилився і знову став на своє місце.
– Ой! – скрикнула якась панночка.
– Тсс!.. Тихше, будь ласка!..
– Мені страшно!.. – відповіла панночка.
– Дух, ти тут? – запитала Жанна.
Стіп нахилився знову і стукнув ніжкою об підлогу один раз.
– Коли – так, стукни один раз, коли – ні, стукни два рази!
Стіл нахилився і стукнув три рази.
– Ай! – скрикнула та сама панночка. – Мене хтось хапає за ногу.
– Тихше! – розлютовано скрикнув Криницький. – Бо дух розсердиться.
– Дух, як тебе звати? – запитав Голуб’ятніков.
Стіл почав вистукувати за абеткою.
– Н-а, на, п… о… напо… л…
– Наполеон! – сказав Муславський.
Стіп хитнувся один раз.
– Наполеон! – захоплено прошепотіла якась панночка.
– А ви думали, що це хто? Ваша бабуня? – відповів Муславський. – Це справжній Наполеон!..
– Наполеоне, скажи, чи буде мене вбито на фронті? – запитав Голуб’ятніков.
Стіл знову почав вистукувати.
– І…д-и… т… и… п… і-д … і-д… іди ти під… т… ри… ч-о… р…
– Наполеон посилає вас під три чорти, пане поручнику! – ввічливо промовив Муславський.
Голуб’ятніков роздратовано крякнув і одірвав руку від столу, нервово вхопившись за правого вуса.
– Цей Наполеон трохи брутальний, як і всі військові! – сказала Жанна.
– Я ж казав, коли ми будемо гомоніти, то дух розсердиться! – зауважив Криницький.
– Давайте викличемо когось іншого! – сказала Жанна.
– Може, Пушкіна? – запропонував Муславський.
– Фі!.. – сказав хтось з присутніх. – Пушкін завжди лається гірш за Наполеона…
– Ну, так кого?..
– Ай!.. Мене все хтось хапає за ноги. Запаліть електрику!..
– Попросіть одного з ваших сусідів, – сказав Муславський, – щоб сиділи спокійніше!
– Давайте викличемо дух Петра Великого! – запропонувала Жанна.
– Оце то ділова людина! – сказав Муславський.
– Слухайте, Муславський, заберіть свою ногу! – попросила Жанна.
Знову з’єднали руки й стало тихо, лише було чути, як чогось незадоволено засопів Голуб’ятніков. Стілець знову похитнувся.
– Петро Великий, ти тут? – спитав Муславський.
Стіл чомусь похитнувся два рази, але в цей час щось велике, м’яке впало на