Галицька сага. Ante bellum. Петро Лущик
Читать онлайн книгу.
до присутніх.
– Тепер про Крайовий Провід, – продовжив він. – Яким би не було рішення суду, Крайовий Провід повинен працювати. Будемо вважати, що «Лис» зробив свою справу. Кого запропонуєте йому на заміну?
– А Мащак? – здивувався Мельник.
Він говорив про Осипа Мащака, якого обрали Крайовим Провідником місяць тому.
– Поки ти, Андрію, пив французьке вино зі своїм князем, поліція встигла арештувати наступника «Лиса» і він зараз чекає своєї долі у сусідній з ним камері Бригідок.
Це для Андрія Мельника стало неприємною новиною.
– Ти найбільше знайомий із ситуацією в Краї, – говорив Коновалець. – Кого ти пропонуєш на Крайового Провідника?
Мельник задумався.
– Отак одразу я не можу сказати, – непевно сказав він. – Є, звичайно, у мене одна людина на приміті, але…
– Хто він? – швидко запитав Коновалець, неначе побоюючись, що Андрій передумає.
– Такий собі Олекса Гасин.
– Хто він?
– Закінчив Політехніку; коли служив у польському війську, закінчив школу підхорунжих, причому мав друге місце. В Організації вже чотири роки.
– Скільки йому?
– Двадцять сім років. Був особисто знайомий зі Степаном Охрімовичем та Бандерою.
– Тобто робота у Крайовому Проводі не буде для нього чимось новим?
– Ні, але…
– Ніяких «але»! – заперечив Коновалець. – Зустрінься з ним і передай наше рішення. Саме такі люди – навчені і вже досвідчені – і потрібні нам.
– Та я не проти того, щоб «Лицар» – а саме таким є його псевдо – працював в Організації! – сказав Мельник.
– Тоді чому ти проти того, щоб саме він став Крайовим Провідником?
– Сам кажеш, що довго на цій посаді люди не затримуються! Боюся, що ця участь чекає і Гасина. То чи не краще притримати його для важливіших справ? Гадаю, він згодиться нам! А так два-три місяці – і «Лицар» складе компанію своїм попередникам! Місць у Бригідках вистачить всім!
– За інших обставин я згодився б з тобою, – сказав Коновалець. – Та навіть тепер я згодний з тобою, але, на жаль, у нас немає вибору. Тому…
Голова ОУН обвів поглядом присутніх.
– Може, у когось є заперечення проти Олекси Гасина? – запитав він. – Немає? Тоді, Андрію, що робити – знаєш! Сподіваюся, ми не помилимось у своєму виборі.
– «Лицар» не підведе! – упевнено сказав Мельник.
– От і славно! Ми ще раз зустрінемось після вечері, треба обговорити деякі внутрішні справи, а зараз я вас відпускаю, – сказав Євген Коновалець. – Кожен може зайнятися собою.
Присутні підвелися з-за столу.
– Андрію, пройдемося? – запитав Коновалець Мельника, коли вони залишилися удвох.
– Залюбки! Заодно порівняю Альпи з Карпатами.
– І не пробуй! Зовсім не те! Хоч мені і не доводилося бувати у наших Карпатах, знаю, що вони програють Альпам.
– Готовий з тобою поспорити, – відказав Мельник.
Коновалець усміхнувся.
– Так,