Київські бомби. Андрій Кокотюха
Читать онлайн книгу.
Російської імперії, створеного 1866 року для охорони громадської безпеки та порядку. Охоронне відділення було політичною поліцією.
6
«Бульдог» – Широко розповсюджений наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття тип кишенькового револьвера. Назва походить від британської моделі револьверів Веблей № 2 Bulldog, випущеної 1872 року.
7
«Косий капонір» – укріплення в складі Нової Печерської фортеці в Києві, споруджене 1844 року. Використовувалося як політична в’язниця з особливо суворим режимом у 1860-х роках і на початку XX ст. Зокрема, в ній тримали учасників революції 1905–1907 років, терористів, бомбістів.
8
«Київські губернські відомості» – офіційна урядова газета, видавалася з 1838-го по 1917 рік, до 1866 року – щоденна, після – виходила три рази на тиждень: вівторок, четвер, субота. Видавалася російською мовою. Також містила кримінальну хроніку та оголошення про розшук терористів та інших злочинців.
9
Бібіковський бульвар – названий на честь київського генерал-губернатора (1837–1852) Д. Бібікова. В описані часи єднав Бессарабську та Галицьку площі (тепер – площа Перемоги). Від 1917 року і дотепер – бульвар Тараса Шевченка.
10
Кулябко Микола Миколайович (1873–1920) – підполковник Окремого корпусу жандармів, у 1907–1911 рр. – начальник Київського охоронного відділення. Був зятем одного з керівників охорони імператора Миколи І полковника Олександра Спиридовича.
11
Сухомлинов Володимир Олексійович (1848–1926) – генерал-губернатор Києва (1905–1908), протягом свого правління не раз ставав мішенню терористів.
12
Столипін Петро Аркадійович (1862–1911) – державний діяч Російської імперії, з 1906 року – прем’єр-міністр. Проводив жорстку політику придушення революційних заворушень, реформування державного ладу, запобігання терористичній діяльності. 1 вересня 1911 року був убитий у Києві терористом і агентом Охоронного відділення Дмитром (Мордко) Богровим. Похований у Києво-Печерській лаврі.
13
Ямська – вулиця в Києві, проходить повз Байкове кладовище, тоді – міська околиця. В описаний період була відома як київська «вулиця червоних ліхтарів». Змальована в повісті О. Купріна «Яма».
14
«Ілюзіон», «електричний театр», «електричний ілюзіон», «електротеатр» – назви тогочасного кінотеатру.
15
«Кочубей в темниці» – німий фільм (або ж «фільма»), створений у київському фотоательє на Хрещатику. Розповідає про останні дні з життя наказного гетьмана Василя Кочубея, котрий за велінням царя Петра І був засуджений на смерть і чекав вироку в казематі київської фортеці. Ролі виконували актори київських театрів. Цей популярний сюжет згодом втілювали на екрані кілька разів. Вважається першим зразком саме українського художнього кіно.
16
Фундуклеївська – нині вулиця Богдана Хмельницького, на той час носила ім’я київського губернатора Івана Фундуклея (1804–1880).
17
Красноярський