Боротьба з тінню. Психологічна драма. Ольга Демина
Читать онлайн книгу.
Все це сталось через те, що я знову одержав з видавництва відмову… знову відмова в публікації мого роману. Як далі тепер жити, як творити?!
Раптом почувся дзвінок. Потім хтось почав грюкати у двері. Марк здивовано дивиться вбік вхідних дверей, розташованих за лівою кулісою.
МАРК. Дивно, хто це прийшов?! Я ні на кого не чекаю.
Марк пішов відчиняти двері. В кімнату входить Юрій Степанович, сусід Марка з нижнього поверху.
ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ (голосно). Я дуже вибачаюсь, що порушив ваш спокій, шановний сусіде, ви у нас – творча натура, але навіщо ви знову мене залили?! У мене в квартирі знову потоп!!! І все це через вас! Це вже третій потоп за останній рік. Ну, скільки можна, Марку?!
МАРК (здивовано). Потоп?! Не може цього бути! Звідки він взявся?! Я вранці перевіряв усі крани.
ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ. Може і перевіряв, але скажи, звідки в мене вода взялася у ванній кімнаті? Вода тече зверху, з твоєї квартири…
МАРК. Я зараз це перевірю! (Сказав Марк і зник у лівій другій кулісі. Він з’явився досить швидко.) Так, дійсно, у ванній кімнаті повно води. Я забув закрити кран…
ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ (невдоволено вигукує). А я що кажу!!! Марку, ти знову забув закрити кран у ванній кімнаті.
МАРК. Пробачте мені, Юрію Степановичу. В мене там поламаний кран… він старий вже…
ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ. У тебе відкритий чи поламаний кран. А в мене знову збитки, треба знову переклеювати шпалери у ванній кімнаті.
МАРК. Краще, звичайно, облицьовувати ванну кахлем. Плитка надійніша… у ванній кімнаті завжди багато вологи.
ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ. Дякую, звичайно, тобі за пораду, Марку. Але краще ти надалі закривав би вентиль крана.
МАРК. Звісно! (Тут же згідно кивнув головою Марк.) А щодо завданих збитків… Ви не хвилюйтеся, Юрію Степановичу, я вам усе відшкодую. Правда, не зараз… потім… У мене зараз просто нема грошей, розумієте…
ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ (зітхаючи). Розумію. Але тільки ти, Марку, теж і мене зрозумій. Я прийшов зі зміни втомлений, а тут води повно… все ж треба прибирати. В мене, до речі, важка професія, я слюсарем працюю на заводі. Це важка праця, це тобі не за письмовим столом увесь день сидіти писати тексти…
МАРК (з пафосом). Писати тексти, між іншим, не таке просте завдання. Професія письменника досить важлива для суспільства. Письменник формує громадянську позицію…
ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ. Річ не в тому зараз, у кого професія важливіше для суспільства. Важливіше те, щоб кожен був на своєму місці і займався своєю справою.
МАРК. Тут я згоден з вами, Юрію Степанович, на сто відсотків! Головне, займатися улюбленою справою.
ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ. Марку, ось ти скажи мені чесно, вона тебе годує твоя робота?
МАРК (зніяковіло знизавши плечима). Та не дуже.
ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ. Ось бачиш! Робоча професія важливіше у сто разів. Приносить більше користі людям… А що твоя писанина… так – одні