Талан. Михайло Старицький
Читать онлайн книгу.
о т е н к о (зло). Здурiли, чисто здурiли! Якiсь навiженi чи п'янi! (Гирявому). Де ви менi стiл поставили? А табуретка яка? Трохи не впав!.. Грошi брать знаєте, а пильнувати дiла – нема! Чого суфлеру не сказали, що од "Скусителю мiй" до "Палайте, мрiї" хрест?
Г и р я в и й. Говорив…
К о т е н к о. Чого ж вiн менi подає та й подає… Хор де? Чому не на мiсцi? Нехай тiльки накладуть, то захурчать i вони, i ви!
Г и р я в и й (виходить). Ну, колись i я… хоч ограблю, а свою заведу!
Кулiшевич виходить з кону з оплесками i криками: "Браво, Кулiшевич!"
К о т е н к о. Га? Нова болячка! (До неї). Не надсаджуйтесь для гальорки, не передавайте кутi меду!
К у л i ш е в и ч. Чи ви не проспались, чи хмiль ще не вийшов?
К о т е н к о (виходячи за лаштунки). Не крутiть!
К у л i ш е в и ч. Тю-тю! Та iще фiть-фiть! (Квятковськiй). Чи ти його, бува, чим не розсердила?
К в я т к о в с ь к а. Кого? Тата?
К у л i ш е в й ч. Та нi, отого кабана!
К в я т к о в с ь к а. А що?
К у л i ш е в и ч. Сказився чисто, аж пiнить! (Пiшла до уборної, а далi з неї виходить).
В И Х I Д XIV
Тi ж i хор.
Г и р я в и й (розставляє хор за лаштунками). Панове, будьте ласкавi, анi писнiть! Уваги найбiльше: ви ж починаєте за кулiсами… так щоб разом, по одному маху… Та, бога ради, анi пари з уст… Котенко лютий – всiх розпудить. Дивiться всi на мене – i вмент! (Обходить i прислухається до суфлера).
Р я б к о в а (впередi). А що, знайшла кватирю?
Б о г д а н и х а. Знайшла, та така…
Р я б к о в а. А що в мiсяць?
Б о г д а н и х а. Вiсiм за паскудство…
Р я б к о в а. А нам i борщ чудесний дає з бараниною, з салом.
П е р ш и й х о р и с т. Ну й голова, аж крутить!
Д р у г и й х о р и с т. Довго кружляли?
П е р ш и й х о р и с т. До свiту… Нi, аж до обiд!
Д р у г и й х о р и с т. А рябий всю получку процвиндрив!..
Спочатку ближнi, а далi й усi розсмiялися. Саме тодi Гирявий махнув: однi вступили, другi спiзнились, третi почали iншу пiсню. Вийшла кацен-музик.
Г и р я в и й (схопившись за волосся). Ай! Зарiзали!!
Хор так i пiшов, а на кону вже поправився.
В И Х I Д XV
Тi ж i Котенко.
К о т е н к о (пiсля добрих оплескiв i крикiв "браво" виходить усмiхаючись). Ага! Прочумались-таки! (Знову виходить). Нi, публiка в театрi iнтелiгентна! (Гирявому). От сьогоднi хор добре вступив. Спасибi! (До хору, що ввiйшов). Молодцi, хлопцi! (Квятковськiй). Ну, моя квiточко, заткнiм лихо за пояса та на злiсть ворогам… Ну, боже благослови! (Возлагає руку).
Квятковська вибiгає з легеньким оплеском.
О? I єсть!
К у л i ш е в и ч. Чого ви на мене визвiрились?
К о т е н к о. Хе-хе-хе! На вас i визвiришся, як вищирите зубки…
К у л i ш е в и ч. Атож: не кладiть пальця в рот…
К о т е н к о (гладить її по плечу). Кусаний уже, моя люба!
К у л i ш е в и ч (виходячи на кiн). Отак краще: ласкаве телятко двi матки ссе…
К о т е н к о (вслiд). Менi, бiдному, хоч би одна, та добра!
В И Х I Д XVI
Котенко, Лучицька, Кулiшевич, Квятковська, Гирявий та хор.
К о т е н к о (зачувши грiмовий оплеск). А! Це знов отiй примадоннi? От каторжна, гадюка