Рок-н-рол, стакан, кохання. Валентин Терлецький
Читать онлайн книгу.
створюючи смішні ситуації навколо своєї персони і втягуючи у них друзів, тому із задоволенням дозволяєш однокурсникам смакувати цю історію у найменших дрібницях. «Ну як там корєша на зоні?» – питають тепер хлопці щоразу, коли ви стрічаєтеся у роздягальні перед футболом.
«Сам ти підар!»
На початку літа, граючи в одному з міських переходів, ви познайомилися з Раєю – продюсеркою кількох андеґраундних груп, котра забажала допомогти у розкрутці і вам.
«У мене зараз у роботі кілька проектів, – каже Рая, мнучи великі червоні прищі на лобі. – Я домовляюся про концерти, у мене є власна апаратура. Я вам влаштую пару виступів, а якщо ви мені сподобаєтесь, – при цьому Рая все агресивніше тулиться до Вадика, торкаючись рукою його стегон, – то зможу організувати і гастролі. Заробимо грошей на подальшу розкрутку, а далі – запис альбому, столиця, постійні концерти. Я вже допомогла кільком групам. Ще ніхто на мене не скаржився. Всі лишаються задоволені. Раю знають усі на тусовці, можете спитати в колег». – Рая водить пальцями Вадимові по спині, вгрузаючи у його довге волося на потилиці, і ти помічаєш, як розширюються від жаху очі друга. Від її слів ви у захваті, особливо Вадим, котрий остаточно заціпенів під вправною рукою Раї.
Ви зуміли домовитися з Раєю про більш конкретні переговори, які повинні відбутися «на Парижі» – неформальному місці зустрічей і тусівок всіх рокерів. Рая бажає бачити на переговорах лише вас двох, тому всі інші члени групи лишаються на кухні у Шурика в нервовому очікуванні. Переповнені невиразними сподіваннями, хлопці відряджають вас зі Злодєєм «на діло», а самі вирішують зняти напруження пляшкою «Стругурашу».
Та ще до початку переговорів з вами трапляється непередбачуваний казус. Рая, побачивши Вадима, тане у посмішці і ласо заламує руки на пласких грудях. Вона вже готова запропонувати вам свою допомогу, тому кличе для подальшої розмови у більш тихе місце. Але на шляху до найближчої підворітні, куди вона навіщось владно тягне вас з Вадиком, постають кілька п’яних тіл. Вони називаються міліціонерами і навіть показують якісь посвідчення. Їм дуже не подобається твоя велика кругла серга у лівому вусі, яку ти повісив лише кілька днів тому. Ти із здивуванням відзначаєш про себе, що дивним чином повторюється подібна ситуація з вашого улюбленого фільму «Асса». Один з ментів, замість привітатися, нахабно питає, тицяючи великим пальцем у твоє плече: «Ти що, підар?» – і ти, давлячись сміхом від сюрреалістичності цього дежавю, механічно відповідаєш: «Сам ти підар».
Далі вам вже не до сміху, бо ситуація розгортається майже за фільмом. Охоронці порядку починають відробляти на вас прийоми рукопашу, і після кількох невдалих раундів ви зі Злодєєм змушені тікати у темряву, полишивши Раю саму розбиратися із заведеними правоохоронцями, які, вочевидь, ніколи не дивилися «Асси». Більше з нею ви, на жаль, не бачилися…
Дахи, підвали
Поважно йдете по вулиці всім складом. Ти акуратно тримаєш в руках свою новеньку шестиструнну