Жерміналь. Еміль Золя
Читать онлайн книгу.
і він мусив напружувати всі м’язи, щоб не похитнутись.
– Пішла я додому та й думаю: зайду-но я ще раз до Мегра. Зайшла. Наговорила, наговорила йому такого!.. Що й серця в нього нема, і що його самого злидні посядуть, коли на світі є правда… Йому надокучило слухати, я побачила, що він не знає, як мене здихатись…
Обмивши чоловікові спину, Маедиха заходилася завзято шарувати йому зад, не залишаючи жодного місця, жодної зморшки на тілі, й вилощила його, як свої три казанки після великого суботнього порання. Вона аж упріла й так засапалася, що ледве дух зводила.
– Ну, він назвав мене старою причепою… Проте хліб ми все ж матимемо аж до суботи, а найкраще те, що він ще й позичив мені сто су… Я взяла в нього масла, кави й цикорію; хотіла була взяти ще свинини й картоплі, та він насупився, – думаю, вже досить, годі й цього. Я заплатила сім су за свинину, вісімнадцять су за картоплю, отже, в мене лишалося ще три франки й сімдесят п’ять сантимів на рагу та юшку… А що? Змарнувала я ранок чи ні?
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.