Під куполом. Стівен Кінг
Читать онлайн книгу.
відчув роздратування. Він приготував план, і це питання було в його списку, але воно стояло далеко не першим.
– Хоча це, можливо, невдала ідея, – поспішив Рендолф, помітивши вираз на обличчі другого виборного.
– Саме так, Піте. Мені ця ідея здається недоречною, – сказав Великий Джим. – Тут треба діяти за тим же принципом, коли банк не можна закривати на вихідний, якщо в нього туго з готівкою. Так лише спровокуєш паніку.
– То ми також обговорюватимемо й закриття банків? – перепитав Енді. – А що робити з банкоматами? Наприклад, у Брауні… у «Паливі & Бакалії»… і в моїй аптеці також… – На лиці в нього застиг сумнів, та раптом воно просяяло. – Здається, я бачив банкомат навіть у поліклініці, хоча не цілком певен щодо цього…
На якусь мить Ренні зачудувався, чи часом не пригощає цього чоловічка своїми пігулками Ендрія.
– Енді, я сказав про банк у переносному значенні, – ласкаво, по-доброму пояснив він. Отак от воно завжди й буває, коли люди починають блукати думками поза планом. – У подібних ситуаціях їжа – це ті самі гроші, в якомусь сенсі. Повторюю, бізнеси мусять працювати як звичайно. Це заспокоюватиме народ.
– Ага, – кинув Рендолф, це йому було зрозуміло. – Я второпав.
– Проте ти мусиш побалакати з директором цього супермаркету, як його прізвище, Кейд?
– Кейл, – доповів Рендолф. – Джек Кейл.
– А також з Джонні Карвером із «Палива & Бакалії» і ще з… хто там, нахрін, керує крамницею «Брауні» після смерті Діл Браун?
– Велма Вінтер, – проказала Ендрія. – Вона нетутешня, з іншого штату, а втім, вельми делікатна.
Ренні задоволено відзначив, що Рендолф усі імена записує собі до блокнота.
– Перекажіть їм усім трьом, що продаж пива і алкоголю припиняється до особливого розпорядження, – скривилося його лице у втішній усмішці, доволі лячній. – А «Діппер» закриваємо.
– Багатьом людям не сподобається заборона на випивку, – зауважив Рендолф. – Таким, як Сем Вердро.
Вердро був найуславленішим міським п’яницею, перфектним доказом того – на думку Великого Джима, – що акт Волстеда[101] аж ніяк не слід було скасовувати.
– Хай Сем і всі подібні йому трошечки помучаться, коли з продажу на якийсь час зникне пиво й кавовий бренді. Ми не можемо дозволити, щоби половина мешканців нашого міста понапивалися, як на новорічні свята.
– А чом би й ні? – здивувалася Ендрія. – Вип’ють собі всі запаси, та й поготів.
– А якщо почнуть бунтувати?
Ендрія змовчала. Вона не розуміла, навіщо людям здіймати бучу, якщо вони матимуть достатньо їжі, але суперечка з Джимом Ренні, як їй було відомо з досвіду, як правило, виявлялася непродуктивною, зате завжди втомливою.
– Я пошлю парочку хлопців, щоб з ними побалакали, – пообіцяв Рендолф.
– З Томмі й Віллою Андерсонами поговори особисто. – Андерсонам належав «Діппер». – Вони неблагонадійні, – ледь не прошепотів він. – Екстремісти.
Рендолф кивнув.
– Ліваки.
Ендрю Волстед (1860–1947) – конгресмен, розробник пакета юридичних документів, що дозволили застосувати 18-ту поправку до Конституції, якою з 1920 року на території США запроваджувався «Сухий закон»; у 1933 році Конгресом і Сенатом було ухвалено 21-шу поправку, що анулювала 18-ту.