Крізь безодню до світла. Алла Рогашко
Читать онлайн книгу.
пересмикнуло. Він знову сьорбнув коньяку і важко похилив голову. Якщо про це не думати – ніби й нічого. Утім, коли зануритися в роздуми про те, скільки брехні було в його житті… стає тяжко й гірко.
Як він до цього дійшов? Як він міг? Не те щоб він жалкував за всім, що було в його житті, зовсім ні, – воно було наповнене різнобарвними, захопливими й приємними моментами, відмовлятися від яких було би дурістю, але… цей гіркий присмак… Він знову дійшов межі. І знов її перетнув.
Отож, Людмила. Хіба ж думав він, студент-п’ятикурсник, зустрічаючись із юною рудоволоскою з паралельного потоку, схожою на ангела, що їхнє кохання згодом перетвориться на комічний трагіфарс? Звісно, ні. Людмила була його Музою.
Уже тоді, на порозі отримання диплому, він був сповнений ентузіазму і планів. Грандіозних планів. Він мріяв про велике майбутнє видатного музиканта. З дитинства спостерігаючи за успіхами матері, Влад був налаштований на такий самий шлях. Людмила підтримувала його прагнення і вселяла віру в те, що його дійсно чекає велике майбутнє.
Але так не могло тривати вічно. Людмила влаштувалась на півставки до музичної школи і мала безліч клопотів: робота, домашнє господарство, згодом вагітність, відповідно, і декрет. Їй уже було не до його амбітних поривів. А коли народився син, вона просто змушена була відсунути на другий план Влада з його геніальністю. Будь собі генієм на здоров’я, лише не заважай виховувати дитину.
Де ті блискучі очі, що з безмежним захопленням дивились на нього? Де та відданість, де, зрештою, пристрасть? Куди все це поділось?
Власне, хіба він винен, що мусить мати постійне натхнення? Він – Майстер! Віртуоз! Геній! А генієм бути важко, хоч і надзвичайно приємно.
Тож кулька та народилась мимоволі й цілком природно. Вона мусила народитись, бо Влад міг утратити натхнення. А без натхнення він не може існувати. Воно йому потрібне, як повітря. Без нього йому не бути видатним скрипалем, не бачити великої сцени, як своїх вух.
Згодом блиск у Ганнусиних очах теж почав тьмяніти, до того ж дівчина стала якась вередлива і вимоглива. Вона почала псувати йому нерви. Цього йому зовсім не потрібно! Він ще може стерпіти вимоги і дратівливість дружини – вони хоча б законні. Коли ж ця дівуля заявила, що хоче, аби він кинув дружину й одружився з нею, він вимовив «прощай». Категорично й безповоротно.
Одразу ж на обрії з’явилась Тетянка. Про неї у Влада лишились найтепліші спогади. Вона була ніжною, пристрасною і з великим захопленням дивилась на свого генія-скрипаля. Їхні чуттєві стосунки тривали більше року.
Утім, тема вічності лишається суперечливою і часто безкомпромісною. Тож Тетянка, природно, теж зникла за обрієм, стершись обставинами і часом, що є нещадними і сильнішими від бажань.
Коли поряд зринула Надійка, Влад вирішив винайняти квартиру для зустрічей. Не може ж він швендяти по всьому місту – ще побачить хтось і донесе дружині. Нащо йому ці проблеми? Надійка, щоправда, якось швидко і безболісно відсіялась, бо до філармонії завітала мегазірка на ім’я Катерина…
Ось ця жінка лишила добрячий