Фет-Фрумос і сонце та інші балканські казки. Народна творчість
Читать онлайн книгу.
жодного шматочка хліба не з’явилося на ній.
– Нічого не вдієш, – пробурмотів хлопець, – доведеться знову шукати вітра!
Ішов, ішов хлопець, і от знову стоїть перед вітром.
– Добридень! – привітався він.
– Доброго здоров’я! – одказав вітер. – Із чим прийшов цього разу?
– Віддай мені борошно, бо твоя скатертина не дає їжі!
– Борошна не маю, але на тобі чавунок. Коли скажеш йому: «Чавунку, дай-но мені грошей!» – він одразу й дасть їх.
Хлопець подякував за чавунок, попрощався з вітром та й пішов додому. Увечері знов зайшов до корчми переночувати. А там надумав випробувати чавунок і мовив:
– Чавунку, дай-но мені грошей!
І вмить виросла перед ним купа грошей. Хлопець зрадів і ліг спати. А вночі корчмар із дружиною підмінили чавунок. Рано-вранці хлопець пішов собі далі, бо дуже поспішав до матусі. Ледве став він на поріг і гукає:
– Мамо, мамо, ось тобі чавунок, що дає гроші!
– Ну ж бо, подивімось! – мовила мати.
– Чавунку, дай-но мені грошей! – сказав хлопець. Але ані гроша не впало перед ним.
– Знову доведеться шукати вітра! – зажурився хлопець.
Вирушив він і через два дні став перед вітром.
– Забери свій чавунок, віддай мені борошно! – вигукнув хлопець.
– Не гнівайся, хлопче! – відказав йому вітер. – Ось тобі кийок, і коли накажеш йому: «Бий, кийок!» – він нікого не пожаліє.
Хлопець подякував за кийок і рушив назад. Увечері знов зайшов до корчми. Раптом подумав він, чи не тут забрали в нього скатертину та чавунок. Повечеряв і ліг, удаючи, що спить. А корчмар, побачивши в руках у хлопця кийок, подумав, що й то, мабуть, якась чарівна річ, і вирішив викрасти його.
Нищечком підійшов до хлопця і вже хотів поміняти кийок. А хлопець не спав, побачив таке і гукнув:
– Бий, кийок!
І почав кийок молотити лихого корчмаря. Той – тікати, але кийок усюди наздоганяв його. Нещадно бив кийок, живого місця не залишив. Корчмар бачить, що непереливки, та й кричить:
– Усе тобі віддам: і скатертину, і чавунок, тільки забери кийок!
Звелів хлопець кийкові зупинитися. Корчмар віддав йому скатертину та чавунок. Хлопець узяв своє добро і веселий рушив додому.
Виноградар і змія
Болгарська казка
Один чоловік мав гарний виноградник. Біля виноградника лежала купа каміння, де жила велика змія. Якось виноградар побачив змію і надумав зробити їй добро. Узяв кухоль свіжого молока й поставив біля каміння, а сам став неподалік – хотів побачити, що буде. Змія вилізла, випила молока і опустила в кухоль один золотий. Виноградар узяв кухоль із золотим і пішов собі. Відтоді щоранку носив він змії молоко і забирав по одному золотому. Так дружили вони багато років.
Якось виноградар покликав сина, майбутнього господаря, і розповів йому про змію, що годував її молоком. Почав і син носити молоко й забирати золоті. Одного разу він подумав: «У тій купі має бути багато золотих: краще вбити змію, розрити купу й забрати золоті, а не носити молоко та годувати змію».
Отаке