Червоний горобець. Джейсон Метьюз
Читать онлайн книгу.
примара пропливла над головою Устинова. Очі бандюка були заплющені від задоволення. Він нічого не бачив. Сталевий дріт блиснув біля горла Устинова, з дзенькотом натягнувся та врізався в його плоть. Очі Устинова розплющились і вирячились, його руки хапались за дріт, який тепер упивався в його трахею. Пальці Устинова дряпали дріт, його обличчя висіло за сантиметри від Домініки. Її уста завмерли у мовчазному крику. Він дивився неї, нічого не розуміючи, своїми почервонілими очима, на його лобі набухла вена, його пальці все намагалися зачепитися за дріт. Його рот був широко роззявлений, чорна тягуча слина скапувала їй на щоку. Тіло Устинова забилося в конвульсіях. Він кидався з боку на бік, мов риба, намагаючись спекатись гачка. Домініка відчула, що він усе ще в ній; штовхнула його в груди, повернула голову, щоб уникнути його слини та крові, і спробувала вислизнути з-під нього. Та він був дебелий, і раптом виявився настільки важким, що була не в силі поворухнутись. Домініка змогла лиш заплющити очі, схрестити руки перед обличчям і відчувати, як життя покидає тіло Дмитрія Устинова. Вона відчувала, як кров із дроту, який впивався в його горло, капала їй на шию та груди. Устинов почав булькотіти та обм’як, його дихання пузирилося кров’ю, темно-синьою в такому освітленні, з його розірваної трахеї. Домініка відчула, як усе його тіло затремтіло, його ноги кілька разів ударились об ліжко, і він перестав рухатись. Ліжко оберталось у рожевій тиші.
Цілу жахливу хвилину нічого не відбувалося. Домініка розплющила одне око, щоб побачити, як над нею звисає обличчя Устинова з розплющеними очима, а в роззявленому роті видніється язик. Розмита чорна фігура маячила над ними, нерухома, обліплена рожевими цятками. То чорні крила за його плечима чи просто відображення дзеркал? Мальовнича картина з трьох нерухомих тіл, що без кінця обертаються посеред кімнати. Ніби за домовленістю, Устинов висковзнув з неї, а темна фігура одним рухом стягнула його тіло. Воно скотилося з ліжка на підлогу. Убивця не зважав на тіло, потягнувшись до кнопок, щоб зупинити ліжко. Домініка насилу підвелася, та фігура в чорному поклала руку їй на плече й обережним рухом штовхнула назад, на ліжко. Гола, вона тремтіла, і кров геть залила їй груди. Простирадло зібгалося, та вона зібрала її і спробувала витерти всю цю гидоту зі свого тіла.
Вона не дивилася на чоловіка, та чомусь знала, що він її не скривдить. Він стояв біля узніжжя ліжка, не рухаючись, і Домініка припинила свої спроби обтертися, тримаючи в руках чорне від крові простирадло. Її дихання було рвучким від страху та шоку. Чоловік роздивлявся її ногу, яку було видно з-під простирадла. Він потягнувся, а вона почала діставати ногу з простирадла і, керуючись якимось первинним інстинктом, перестала рухатись. Чоловік ніжно погладив кінчик її стопи. Більшість людей вітаються за руки, та з Маторіним усе було трохи інакше.
Формально Сергій Маторін був оперативником СВР у ранзі майора, призначеним в Управління виконавчої дії (Управління В). Неформально він був чистильником,