Вони так тремтять,

      Кричать.

      Та їх все одно не чути.

      Вони вже мертві.

      Їхні тіла все летять

      У безодню.

      Там вже чекає смерть,

      Привітно вітаючи всіх.

      Може мені закричати?

      Побігти?

      Чи просто далі стояти,

      Чекаючи див?

      Чи в змозі хтось їм…

      Сказати…

      Що ось-ось прийде він.

      Кінець, фінал усього.

      Я можу просто мовчати.

      Та бути нічим,

      Ніким.

      На телефон просто знімати.

      Так який тоді сенс?

      Вмирати?

      Чи далі грати роль,

      У виставі сумній?