Нормативно-правове забезпечення інформаційної безпеки. Збірник лекцій. Вадим Гребенніков
Читать онлайн книгу.
у Міністерстві юстиції України 15 листопада 2011 року за №1306/20044.
Згідно розділу І Вимог програмне забезпечення може бути реалізовано окремим автономним рішенням або інтегровано у внутрішню систему електронного документообігу як його складова частина.
Електронне повідомлення передається з системи електронного документообігу відправника в систему електронного документообігу одержувача у вигляді файлу.
Електронне повідомлення в цілому та його складові частини можуть бути незалежно підписані ЕЦП та (або) зашифровані.
3. Нормативно-правові акти з інформаційної безпеки телерадіоресурсів
Поряд з наведеними вище базовими нормативно-правовими актами, що визначають правові засади забезпечення інформаційної безпеки України, існує низка нормативних актів, які безпосередньо регулюють суспільні відносини в телекомунікаційній сфері та сфері користування радіочастотним ресурсом України. Тому далі розглянемо положення основних нормативних актів, які визначають зміст правового регулювання в цих сферах.
Окремий вклад у забезпечення інформаційної безпеки держави вносить Закон України «Про телекомунікації» (далі – Закон), який визначає інформаційну безпеку телекомунікаційних мереж як здатність телекомунікаційних мереж забезпечувати захист від несанкціонованих дій та витоку інформації або від порушення встановленого порядку її маршрутизації.
Згідно статті 9 Закону охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікацій, та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантуються Конституцією та законами України.
Зняття інформації з телекомунікаційних мереж заборонене, крім випадків, передбачених законом.
Оператори телекомунікацій зобов'язані вживати відповідно до законодавства технічних та організаційних заходів із захисту телекомунікаційних мереж, засобів телекомунікацій, інформації з обмеженим доступом про організацію телекомунікаційних мереж та інформації, що передається цими мережами.
Згідно статті 17 Закону органом державного регулювання у сфері телекомунікацій є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі – НКРЗІ).
Згідно статті 18 Закону НКРЗІ:
4—1) встановлює Правила здійснення діяльності у сфері телекомунікацій;
5) здійснює розподіл, присвоєння, облік номерного ресурсу, видачу та скасування дозволів, нагляд за використанням номерного ресурсу;
20) встановлює порядок ведення і веде реєстр операторів телекомунікацій.
Згідно статті 34 Закону «Захист інформації про споживача»:
1. Оператори телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживача, отриманих при укладенні договору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів