Одна хвилина для нісенітниць. Ентоні де Мелло
Читать онлайн книгу.
такою смішною, коли Майстер додав:
– Щоразу, як ображаєтеся на щось, з’ясуйте, чим саме ви допомогли образникові.
Це зауваження викликало бурю протесту, тож він додав:
– Чи може хтось образити вас, якщо ви відмовляєтеся ображатися?
Коли Майстра запитали, як слід користуватися Писанням, він у відповідь згадав історію з тих часів, коли ще був шкільним учителем й захопив зненацька своїх учнів таким питанням: «Як можна визначити висоту будинку за допомогою барометра-анероїда?»
Один здібний хлопчина тут же відповів: «Я б прив’язав барометра до линви, опустив би його на тій линві, а потім заміряв її довжину».
«Винахідливий у своєму невіданні», – так прокоментував Майстер цю відповідь.
А потім додав: «Такими є винахідливість і невідання тих, хто користується своїм розумом, аби зрозуміти Святе Письмо, яке в голові можна «зрозуміти» не більше, ніж захід сонця чи океан, чи шелестіння нічного вітру в деревах».
«Люди не хочуть відмовлятися від своїх ревнощів та образ, тривоги та почуття провини, бо що ці негативні емоції надають їм «драйву», допомагають відчути «смак життя»», сказав Майстер.
І навів ось який приклад:
Місцевий поштар, аби скоротити собі дорогу, їде навпростець через пасовисько. Його помічає бик і кидається навздогін. Бідаха ледь-ледь устигає дістатися загорожі.
– Ще трохи, й зачепив би тебе рогами? – питає старого листоношу Майстер, що спостерігав за цією сценою.
– Еге ж, – відповідає той віддихуючись, – Щоразу так: ще трохи, й зачепить.
Науковець прийшов до Майстра, аби дорікнути тим, що Майстрове неприйняття концепцій, якому він протиставляв «безконцептуальне пізнання» – це неповага до науки.
Майстер вибився з сил, пояснюючи, що він – заодно з наукою. «Адже, – переконував Майстер, – якщо ти захочеш пізнати свою дружину, таке пізнання краще поширити за межі наукової концепції!»
Пізніше, спілкуючись зі своїми учнями, він ще наполегливіше відстоював свою позицію:
– Концепції заганяють нас у рамки, – сказав він. – Визначити – значить знищити. Концепції розтинають Реальність. А розтинаючи щось, тим самим позбавляєш його життя.
– Отже, тоді всі концепції насправді марні?
– Ні. Розітнувши троянду, ви матимете важливу інформацію, хоча й ніякого знання – про троянду. Станьте науковцем, і ви матимете чимало інформації – хоча й ніякого знання – про Реальність.
Світ, яким його бачить більшість людей, стверджував Майстер, – це світ, створений в їхніх головах, і зовсім не світ Реальності.
Коли до нього прийшов один учений, щоби оспорити це, Майстер поклав на долівку дві палички у формі літери «Т» і спитав того:
– Що ти бачиш тут?
– Літеру «Т», – сказав учений.
– Так я і думав, – сказав Майстер. – У цьому світі не існує ніякої літери «Т»; це просто символ у твоїй голові. А те, що тут перед тобою – це просто дві зламані гілки у формі паличок.
«Ведучи мову про Реальність, – казав Майстер, – ти намагаєшся вкласти Невимовне в слова, й через це твої слова однозначно сприйматимуться зовсім інакше. От чому люди, котрі