Убивства за абеткою. Аґата Крісті
Читать онлайн книгу.
який зробив Пуаро, коли розрізав саме той особливий конверт.
– Він прийшов, – сказав детектив.
Я пильно дивився на нього, не розуміючи.
– Ви про що?
– Другий розділ справи «АВС».
Хвилину я дивився на нього, не розуміючи. Та справа справді стерлася з моєї пам’яті.
– Читайте, – сказав Пуаро й передав мені листа. Як і попередній, він був надрукований на якісному папері.
Дорогий містере Пуаро!
Що скажете? Перший раунд за мною, я гадаю. Андоверська справа пішла як по маслу, чи не так?
Але веселощі тільки починаються. Дозвольте звернути вашу увагу на Бексгілл-на-морі. Дата: 25-те число цього місяця.
Ото повеселимось! Ваш і т.д.
– Боже милостивий, Пуаро, – закричав я. – Це значить, що цей одержимий збирається скоїти ще одне вбивство?
– Авжеж, Гастінґсе. Чого ще ви очікували? Думали, що андоверська справа – це окремий випадок? Пам’ятаєте, як я казав: «Це початок»?
– Але це жахливо!
– Так, жахливо.
– Ми маємо справу з маніяком-убивцею.
– Так.
Його мовчання вражало більше за будь-яке красномовство. Здригнувшись, я віддав йому листа.
Наступного ранку ми були на нараді. Начальник поліції Сассекса, помічник комісара з відділу карного розшуку, інспектор Ґлен з Андовера, старший інспектор поліції Сассекса Картер, Джепп та молодший інспектор на прізвище Кром, а ще доктор Томпсон, відомий психіатр, – усіх зібрали разом. Марка на листі була з Гемпстеда, але, на думку Пуаро, цей факт не мав великого значення.
Справу ґрунтовно обговорювали. Доктор Томпсон був приємним чоловіком середніх років, який, незважаючи на свою вченість, використовував побутову мову, уникаючи спеціальних термінів.
– Без сумніву, – сказав помічник комісара, – обидва листи написані однією рукою. Їх писала та сама людина.
– І в нас є всі підстави вважати, що ця особа причетна до андоверського вбивства.
– Безумовно. Тепер маємо точне попередження про другий злочин, який має статися 25-го числа, післязавтра, в Бексгіллі. Яких заходів ми можемо вжити?
Начальник поліції Сассекса дивився на свого старшого інспектора.
– Отже, Картере, що скажете?
Інспектор понуро похитав головою.
– Усе складно, сер. Немає навіть найменшої підказки, ким може бути жертва. Відверто кажучи, яких тут можна вжити заходів?
– У мене пропозиція, – пробурмотів Пуаро.
Вони повернули обличчя до нього.
– Думаю, є вірогідність, що прізвище можливої жертви буде починатися з літери «Б».
– Це принаймні було б щось, – із сумнівом сказав комісар.
– Принцип абетки, – задумано мовив доктор Томпсон.
– Я припускаю це як можливість, не більше. Мені це спало на думку, коли я побачив прізвище Ашер, чітко написане на дверях крамниці нещасної жінки, яку вбили минулого місяця. Коли я отримав листа, в якому називався Бексгілл, то подумав,