Сплячі красуні. Стивен Кинг
Читать онлайн книгу.
картинку псували штрихи, що прокочувалися по екрану.
– Коли вони спали!
– Ви бачите цю підлість новітнього Короля Неправди? Бачите його в Білому Домі? Бачите його численних співбрехачів на нікчемних зелених папірцях, у які, як вони бажають, ми мусимо вірити, ніби вони чогось вартують. О, мої сусіди. Сусіди, сусіди. Такі лукаві і такі жорстокі, і такі облудні.
Раптом він показав свої зуби, всі разом вони зблиснули з-поміж дикої хащі його бороди:
– Але ми не піддамося цьому дияволу!
Ось тобі й маєш, подумав Френк, Ілейн вважає, що в неї проблеми зі мною, хай би подивилась отут на цього Джері Ґарсіа124. Цей парубок навіжений, як казна що.
– Дешеві фокуси нащадків Пілата – не рівня силі Господа, якому ми служимо!
– Слава Богу, – промурмотів один з ополченців.
– Істинно так! Славімо Його. Так-таки-так, – сплеснув долонями містер Яснолист. – Тож, нумо, приберімо це з моєї місус.
Один з поплічників подав йому кухонні ножиці, Родак нахилився і почав акуратно чикати ту запону, що закривала обличчя його дружини. Френк нахилився вперед у своєму кріслі.
Він відчув, що наближається якесь «ого-го».
6
Коли він увійшов до спальні і побачив, що Магда лежить під простирадлом з обличчям, покритим ніби зефірним кремом, Антон впав поряд з нею на коліна, бахнув чашку зі своїм шейком на нічний столик і, уздрівши тример, – мабуть, вона знову підстригала собі брови, дивлячись у камеру айфону – відразу ж заходився різати ту маску.
Хтось це зробив із нею? Чи вона сама собі це наробила? Стався якийсь чудернацький інцидент? Якась алергічна реакція? Схибив якийсь ідіотський косметичний засіб? Це пантеличило, це лякало, Антон аж ніяк не хотів втратити свою матір.
Щойно запону було прорізано, Антон відкинув тример й утопив пальці в отвір у тому матеріалі. Він був липким, але знімався шарами, розтягуючись і відриваючись від Магдиних щік глейкими білими завитками. Її підтоптане обличчя з брижуватими зморшками навкруг очей, її дороге обличчя, що, як протягом короткої миті Антон був упевнений, вже розплавилося під цим химерним білим покровом (трохи схожим на ті феїні хустинки, що їх він бачив щодня, як вони блищать у траві на світанкових подвір’ях, коли обробляв першу пару басейнів) відкрилося неушкодженим. Шкіра трішки порожевіла і була теплою на дотик, але в іншому мати мала вигляд такий самий, як завжди.
З її горла почало долинати якесь низьке клекотіння, май-же хропіння. Неспокійними були її повіки – тремтіли від рухів очей під шкірою. Розтулялися й стулялися губи. Трішки слини стікало з кутика її рота.
– Мамо? Мамо? Ти можеш прокинутися заради мене?
Ось, ніби змогла, бо очі її розплющилися. Кров затьмарювала зіниці, плаваючи по склері. Вона кілька разів моргнула. Погляд її блукав по кімнаті.
Антон просунув руку матері під плечі й підвів її на ліжку в сидячу позицію. Клекіт в її горлі гучнішав; тепер це вже було не хропіння, а радше гарчання.
– Мамо?
Gerry Garcia (1942—1995) – кучерявий і бородатий лідер рок-гурту «Greatful Dead» («Вдячні мертвяки»), визначна фігура в психоделічному русі гіппі.