На стрімчаках божевілля. Говард Филлипс Лавкрафт
Читать онлайн книгу.
вцілілі листи Люка, які він просив знищити після прочитання. Лише забудькуватість коннектикутського родича, котрому писав Люк (адже листи все ж так уціліли), зберегла цю подію від усіма бажаного забуття. Чарльз Вард зміг додати одну деталь, здобуту ним після довгих розпитувань мешканців Потуксету про їхніх пращурів. Старий Чарльз Слокум, котрий усе життя прожив у цьому селищі, повідомив, що до його дідуся дійшла дивна чутка: нібито в полі неподалік від селища за тиждень після того, як було оголошено про смерть Джозефа Карвена, знайшли обвуглене понівечене тіло. Теревені про це довго не змовкали, бо цей труп (правда, дуже обгорілий) не належав ні людині, ні будь-якій тварині, знайомій жителям Потуксета або описаній у літературі.
6
Ніхто з тих, хто брав участь у нічній атаці, нічого про неї не розповідав, і всі подробиці, що дійшли до нас, передали люди, котрі до тієї битви були непричетні. Разючою була ретельність, з якою безпосередні учасники штурму уникали навіть найменшої згадки про нього.
Восьмеро моряків попрощалися із життям, але хоча їхні тіла й не передали сім’ям, ті вдовольнилися розповіддю про зіткнення з митниками. Так само пояснили і численні рани, ретельно забинтовані доктором Джейбзом Бовеном, котрий супроводжував загін. Найважче було пояснити дивний запах, яким просмерділися всі учасники штурму, – про це згадували в місті кілька тижнів. З тих, хто командував групами, найтяжчих ран зазнали капітан Віппл і Мозес Браун. Листи, які відправили їхні дружини до своїх родичів, свідчать про те, в якому відчаї були ці жінки, коли поранені рішуче заборонили їм торкатися пов’язок і міняти їх.
Учасники нападу на ферму Карвена відразу якось постаріли, стали дратівливими та похмурими. На щастя, всі вони були сильними, звиклими діяти в найважчих умовах, і до того ж щиро релігійними людьми, ортодоксами, котрі не визнають жодних відхилень від звичних їм вірувань. Якби вони вміли глибше замислюватися над пережитим і мали розвиненіший інтелект, то, можливо, й серйозно занедужали б. Найважче велося президенту Меннінґу, але й він зумів подолати неприємні спогади, заглушаючи їх молитвами. Кожен із цих непересічних людей зіграв у майбутньому важливу роль. Не більш, ніж через дванадцять місяців після цієї події, капітан Віппл опинився на чолі збудженого натовпу, який спалив корабель митників «Ґеспі», і в цьому його вчинку можна угледіти намір назавжди позбутися жахливих образів, які обтяжували його пам’ять, замінивши їх іншими спогадами.
Вдові Джозефа Карвена відіслали запечатану свинцеву труну дивної форми (вочевидь, знайдену на фермі, де її приготували на випадок необхідності); в ній, як повідомили жінці, й лежало тіло чоловіка. Їй оголосили, що нещасного вколошкали в сутичці з митниками, подробиць про яку їй краще не знати. Більше ніхто й словом не обмовився про кончину Джозефа Карвена. Отже Чарльз Вард мав у своєму розпорядженні лише туманний натяк, на якому й збудував своє припущення. Це була лише тоненька ниточка – підкреслений