Кардинал Сліпий. Олександра Киричук
Читать онлайн книгу.
увесь один день присвятив Богословській академії, яка зустріла його бурхливими оваціями. Але після цього візиту польський уряд ревно стежив, щоб у семінарії під впливом радикалізації суспільства не поширювався український національний дух. Згодом Й. Сліпий згадував, що йому були відомі навіть наміри організувати на семінаристів напад військових із гарнізону, який розташовувався поблизу семінарії на «Цитаделі» [26, с. 4]. Тому всі організаційні справи з відбудови українського духовного закладу слід було робити дуже обережно, щоб не спровокувати репресій з боку польської влади.
Щоб відвернути українську молодь від радикальних націоналістичних настроїв, митрополитом Андреєм у 30-х роках було засновано мирянський рух «Католицька акція», який ставив своїм завданням перебудувати громадське життя на християнських засадах любові та моральності. Критикуючи «вічне українське невдоволення», керівник цього руху М. Дзерович вважав, що «національний організм хворий», а духовна й світська інтелігенція «покликані цей організм лікувати». Ідеї Католицької акції стали активно впроваджуватись у Львівській духовній семінарії. 6-7 травня 1933 р. семінаристи взяли активну участь у проведенні релігійно-національного свята української католицької молоді з нагоди 1900-ї річниці смерті і воскресіння Ісуса Христа. На демонстрацію до Львова прибуло близько 50 тис. молоді. У програмі були Польова Служба Божа на площі Сокола-Батька, після якої єпископ І. Бучко прийняв присягу молоді на вірність Христові й посвятив прапори. Відбувся маніфестаційний похід вулицями міста до митрополичих палат на Святоюрській горі. Однак акція, яка мала на меті об’єднати суспільство на християнських морально-етичних засадах, викликала протистояння між різними таборами. Націоналісти гостро засудили проведення такого свята під кутом звинувачень греко-католицького духовенства у пропольській політиці, а польська громадськість сприйняла це свято як вияв українського протесту та сили і звинуватила греко-католицькі товариства у симпатіях до радикальної Організації українських націоналістів (далі – ОУН).
Щоб нейтралізувати активність молодого ректора, Й. Сліпому пропонували очолити кафедру догматики у Львівському університеті за тієї умови, щоби семінарії перейшли на польську мову викладання. Для деяких викладачів ця пропозиція була спокусливою, бо тоді їм би зараховувався державний стаж. Але Й. Сліпий рішуче відмовився від такої пропозиції.
1934 р. Йосиф Сліпий здійснив паломництво на Святу Землю. У фондах Львівського музею історії релігії зберігається його книжка із серії «Аскетична бібліотека Греко-Католицької Духовної Академії у Львові», написана на основі вражень від подорожі до Єрусалима. Духовні переживання на Святій Землі надихнули ректора на щомісячні реколекції зі студентами. Нотатки про подорож та духовні роздуми над життям Ісуса також опубліковані у часописі «Мета». Цікавими є й інші розповіді Й. Сліпого, зокрема «Подорож в Сицилію» 1937 р.
Завдяки