Американська трагедія. Книга 1. Теодор Драйзер
Читать онлайн книгу.
кокетство – друга натура Гортензії – не дозволяло їй відштовхнути від себе Клайда. Раптом він потрапить до рук Грети або Луїзи! І тому вона погодилася зрештою зустрітися з ним наступного вівторка. Але він не повинен приходити до неї додому і не повинен проводжати її сьогодні: в неї є кому проводжати – це м-р Гетлер. А у вівторок о-пів на сьому вона буде біля готелю «Грін-Девідсон».
Він обіцяв їй обід у Фріссела, а потім вони подивляться «Корсара», музичну комедію в театрі Ліббі, за якихось два квартали від ресторану.
Розділ XII
Яким би пошлим і буденним не здалося багатьом це знайомство, для Клайда воно було надто значущим. Досі ніколи жодна дівчина, та ще така чарівна, не обдаровувала його навіть поглядом, – так він принаймні уявляв. А тепер він зустрів вродливу дівчину, і вона так зацікавилася ним, що погодилась пообідати разом і піти до театру. Можливо, вона й справді кокетка і ні з ким не буває щирою, і мало надії, що вона так швидко подарує йому свою прихильність, але – хто знає, хто може сказати?..
Додержуючи своєї обіцянки, Гортензія справді прийшла у вівторок на ріг Чотирнадцятої і Вайандот-стріт, недалеко від «Грін-Девідсон». Клайд був такий схвильований, втішений, зраділий, що насилу зміг привести до ладу свої думки й почуття.
Намагаючись показати, що він гідний Гортензії, він з особливою уважністю подбав про свою зовнішність: напомадив волосся, надів краватку метеликом, нове шовкове кашне, шовкові шкарпетки, щоб помітнішими були яскраво-коричневі черевики, куплені спеціально на цей випадок. Та коли він зустрів Гортензію, він не міг сказати, чи звернула вона на все це хоч найменшу увагу. Зрештою, її цікавила тільки власна зовнішність. До того ж – це була її звичайна хитрість – вона примусила Клайда чекати майже до сьомої години, і за цей час ним оволодів найглибший смуток. А що коли вона за ці дні втратила всяку зацікавленість ним і не хоче більше з ним зустрічатися? Що ж, тоді йому доведеться обійтися без неї. Але це було б доказом того, що він не цікавий для такої вродливої дівчини, як вона, незважаючи на свій прекрасний костюм і на всі свої гроші. Він вирішив, що його подруга, – якщо це не буде Гортензія, – неодмінно має бути вродливою. Негарна не потрібна йому. Ретереру й Хеглан-ду нібито байдуже, чи гарні на вроду їх знайомі дівчата, але для Клайда це було страшенно важливо. Від самої думки про те, щоб вдовольнитися менш привабливою дівчиною, ніж Гортензія, його ледве не нудило.
І ось він стоїть на вулиці, в півтемряві під’їзду, а навкруги сяйво вогнів, вивісок і реклам, сотні людей поспішають у всіх напрямах, і майже на всіх обличчях – думка про розваги й зустрічі, що їх чекають, а він – він один, і, можливо, зараз йому доведеться повернутися й піти кудись: обідати – один, до театру – один, і додому він повернеться один, а завтра вранці знову на роботу. Клайд уже майже вирішив, що його спіткала невдача, аж раптом недалеко в натовпі він побачив Гортензію. Вона була елегантно одягнена: в чорному оксамитовому жакеті з червонясто-коричневим коміром та вилогами і в великому круглому оксамитовому капелюшку