1
У сучасній іт. орфографії«un nibbio».
2
«…das Strahlende zu schwärzen und das Erhabene in den Staub zu ziehen» – рядки з «Орлеанської діви» Ф. фон Шиллера (прим. пер.).
3
Слова Якоба Буркхарда, цитовані О. Константиновою (прим. авт.).
4
«Egli per reverenza, rizzatosi per sedere sul letto, contando il mal suo e gli accidenti di quello, mostrava tuttavia quanto aveva offeso Dio e gli uomini del mondo, non avendo operato nell’arte come si conveniva». [З побожності сівши у ліжку і виповідаючи обставини своєї недуги, він, однак, свідчив, як образив Бога і людство, не виконавши у мистецтві, що належало] Дж. Вазарі (прим. авт.).
5
Edmondo Solmi (1874–1912), професор, італійський історик і філософ, був експертом з мистецтва доби Відродження (прим. пер.).
6
Іт. – «Здавалося, він тремтів щоразу, коли брався до живопису, але ніколи не закінчив нічого з початого, маючи таку високу думку про велич мистецтва, що бачив помилки в тих речах, які іншим здавалися дивовижними».
7
Іт. – «…як сталося майже з усіма його творами».
8
Ломаццо Джованні Паоло – міланський художник і теоретик мистецтва XVI ст. – доби маньєризму (прим. пер.).
9
За N. Smiraglia Scognamiglio. Ricerche e Documentі sulla giovinezza di Leonardo da Vinci. Napoli, 1900 (прим. авт.).
10
За W. von Seidlitz Leonardo da Vinci, der Wendepunkt der Renaissance, 1909. Том I., с. 203 (прим. авт.).
11
За W. von Seidlitz Leonardo da Vinci, der Wendepunkt der Renaissance, 1909. Том ІІ, с. 48 (прим. авт.).
12
W. Рater: «У певний період свого життя він, безперечно, майже перестав бути художником» (Die Renaissance. Aufl. 2. 1906). (Прим. авт.).
13
Пор. у W. von Seidlitz, Die Geschichte der Restaurations- und Rettungsversuche (прим. авт.).
14
Як видається, у 2011–2012 група, очолювана Мауріціо Серачіні, отримала докази існування під фресками Вазарі давнішого муру з залишками фрески Леонардо, яка вважалася цілковито знищеною (прим. пер.).
15
E. Мüntz, Léonard dе Vinci. Paris, 1899. S. 18 (У своєму листі з Індії до одного з Медічі, про це дивацтво Леонардо згадує один з сучасників. За J. P. Richter.) (Прим. авт.)
16
F. Botazzi, Leonardo biologo e anatomico. Conferenze fiorentine, 1910 (прим. авт.).
17
E. Sоlmi. Leonardo da Vinci [Deutsche übersetzung von E. Ilirschberg.] Berlin, 1908 (прим. авт.).
18
Marie Herzfeld: Leonardo da Vinci der Denker, Forscher und Poet. Jena, 1906 (прим. авт.).
19
Винятком може бути його збірка belle facezie, дотепів. Див. у M. Herzfeld, Leonardo da Vinci, с. 151 (прим. авт.).
20
Малюнок Леонардо з зображенням статевого акту у поздовжньому розрізі тіл, що не може, звісно, називатися непристойним, містить кілька курйозних помилок, відзначених доктором Р. Райтлером (Internat. Zeitschrift fur Psychoanalyse. 1916/17. IV) і розглянутих у контексті психологічної характеристики Леонардо:
«…надмірний дослідницький потяг геть відмовив йому у зображенні статевого акту – як видається, внаслідок дедалі більшого сексуального витіснення. Чоловіча постать представлена у повний зріст, жіноча –