Секрети Лос-Анджелеса. Джеймс Эллрой
Читать онлайн книгу.
я б і радий залишитися, але маю стільки справ… Ми з вами обов’язково маємо якось разом повечеряти!
– Завжди до ваших послуг, містере Лоу.
Лоу кинув на стіл двадцятидоларову банкноту.
– Ще раз дякую вам, лейтенанте, сподіваюся незабаром знову з вами побачитися. З Різдвом вас, джентльмени!
Джек кивнув на прощання, Лоу вийшов. Дадлі сказав:
– Є ще дещо, приятелю.
– Ще робота?
– Щось того схоже на те. Це ж ти забезпечуєш охорону на різдвяній вечірці у Велтон Морроу?
Щорічний обов’язок Джека – за нього йому платять сотню баксів.
– Так, це сьогодні. А що, Лоу теж хоче бути запрошений?
– Ні, не зовсім. Здається, ти одного разу зробив для містера Морроу велику послугу?
– У жовтні 1947-го. Так, дуже велику послугу.
– Саме так.
– І ти досі в близьких стосунках із родиною Морроу?
– Ну, наскільки можна назвати близькими стосунки між охоронцем та багатіями. А в чому взагалі справа?
Дадлі розреготався.
– Справа в тому, приятелю, що Елліс Лоу шукає дружину. Бажано не єврейку, з хорошої сім’ї. Він кілька разів бачився на різних заходах із Джоан Морроу, і вона йому сподобалася. Чи не хотів би ти зіграти роль Купідона і з’ясувати, чи до вподоби їй ця ідея?
– Даде, ти хочеш, аби я влаштовував особисте життя майбутнього окружного прокурора?
– Точно. Як на твою думку, міс Морроу зацікавить така пропозиція?
– Спробувати варто. Вона цінує статус у суспільстві й завжди прагнула вдало вийти заміж. Не знаю тільки, як у неї із євреями.
– У тому-то й справа, приятелю, у тому-то й справа. Але ти з нею поговориш?
– Звісно.
– Значить, домовились. І між іншим: вчорашнє побоїще у відділкові – наскільки там усе серйозно?
Ось він і дійшов до головного.
– Усе дуже погано.
– Думаєш, зам’яти не вдасться?
– Не знаю. А що там з Браунелл і Геленовскі? Як вони?
– Легкі поранення, приятелю. Хлопці нашкодили на копійку, а вигребли – на мільйон. Ти в цьому брав участь?
– Мене вдарили, я вдарив у відповідь і пішов. Лоу боїться розслідувати справу?
– Боїться посваритися з друзями.
– Сьогодні в нього стало на одного друга більше. Перекажи йому, хай не париться.
Джек приїхав додому, ліг на канапу і заснув. Прокинувся вже по обіді, коли на ґанку почувся шелест – принесли новий випуск «Міррор». На четвертій сторінці була стаття: «Різдвяний сюрприз для зірок “Урожаю надії”».
Фоток немає, але про Джека Морті Бендіш розписав, як треба: «Діставши відомості від одного зі своїх численних інформаторів…» Здавалося, ніби вулицями Лос-Анджелеса нишпорить ціла армія посіпак Вінсеннса, яким він платить зі своєї кишені. Нехай всі знають, що на боротьбу зі злом Джек Вінсеннс грошей не шкодує! Джек вирізав статтю, погортав газету в пошуках заміток про Браунелла та Геленовскі, про вчорашню розправу у відділку.
Нічого.
Передбачувано: двоє