Секрети Лос-Анджелеса. Джеймс Эллрой
Читать онлайн книгу.
хапає наручники. Він знову повернувся до будинку й поліз до електричного щитка на ґанку – перемикає рубильники, і дім занурюється в темряву, світяться тепер тільки сани Санти; Бад хапає дріт, що веде на дах, і щосили смикає. Конструкція впала на землю, олень вибухнув іскрами.
Коли Кіннард вилетів надвір, то перечепився об розбитого оленя і впав. Бад приклав його мордякою до асфальту і заклацнув кайданки. Поки Ральф виривався і вгризався у землю зубами, Бад зачитував йому давно знайомий текст, який він зачитував усім негідникам, що лупцювали своїх дружин:
– Вийдеш року за півтора, і я про це знатиму. Я з’ясую, хто буде твоїм інспектором з УДЗ, і поговорю з ним по душах. І навідуватимуся до тебе час від часу. Ще раз пальцем її торкнешся – знову сядеш, і тепер уже за статтею за зґвалтування неповнолітньої. А знаєш, що у «Квентіні» роблять з тими, хто дітей ґвалтує? Га? Пускають по колу, красунчику!
Спалахнуло світло – це дружина Кіннарда клацнула рубильником.
– Можна я поїду до мами? – питає вона.
Бад витягнув вміст кишень Ральфа – ключі, скручені трубочкою долари.
– Беріть машину і ні про що не переймайтеся.
Кіннард виплюнув кілька зубів. Місіс Ральфі бере ключі, витягує зі згортку десятибаксову банкноту.
– Веселого Різдва, еге ж?
Місіс Ральфі послала йому поцілунок рукою і заднім ходом виїхала з подвір’я, ще раз переїхавши Санту з оленем.
53-я авеню. Другий код – без сирени. Чорно-біла патрульна машина прибула трохи раніше. Звідти вилізли Дік Стенсленд і двоє патрульних в уніформі.
Бад посигналив, і Стенс підійшов до його машини.
– Що трапилося, напарнику?
Стенсленд показав пальцем на халупу.
– Там сховався один із тих чуваків, що відкрили стрілянину, може, і більше. Там було шестеро мексиканок, і двоє білих, а наших – усього лиш двоє. Браунелл та Геленовскі. У Браунелла черепна травма, а Геленовскі, мабуть, втратив око.
– Ні хріна собі, «мабуть»!
Стенс дихнув на нього: суміш джину і лосьйону для ополіскування ротової порожнини.
– Будеш до слів чіплятися?
Бад вийшов з машини.
– Не буду. Скількох уже взяли?
– Нуль. Наш буде перший.
– То перекажи патрульним, хай не висовуються.
Стенс похитав головою.
– Це – приятелі Браунелла. Хочуть взяти участь.
– Ні хріна, він наш! Здамо, підпишемо всі папери – і можна гуляти! Я маю в машині три ящики – «Волкер Блек», «Джим Бім» та «Кетті».
– А Екслі? Та він кров з носа, але не дасть нам пити на чергуванні.
– Ага, тільки головний – Фрілінґ, а він завжди радий закласти за комір, як і ти. Так що не переймайся щодо Екслі. Так, мені сьогодні ще один звіт писали, тож ходімо, швидко з ним розберемося.
Стенс розреготався.
– Так, я вже чув. Напад на жінку за обтяжувальних обставин. Стаття шістсот двадцять третя, пункт перший каліфорнійського Карного кодексу, еге ж? Весела компанія у нас вийшла: один – довбаний п’яниця, інший – дамський улесник.
– Точно,