Чортів млин: Казки про чортів. Сборник
Читать онлайн книгу.
що голову на них поламаєш!»
Смуток оселився у царських палатах: дві доньки загинули. Цар хилиться край столу, сльози течуть з очей. Але весілля треба вже справляти, коли почалося. А як відгуляли, Гайгай посадив молодих у бричку і відвіз до себе.
– Но, – говорить хлопцеві, – живи з жінкою в палаці – держава твоя! А через три роки я прийду. За той час придумай такі три доручення, які б я не міг виконати.
І щез просто на місці.
Наш хлопець почав царювати. Добре йому велося. Та час швидко минав. Скінчилися три роки, і Гайгай – якби з неба впав:
– Но, леґеню, час: давай таку задачу, аби мені була не під силу.
Хлопець вигадав: за одну ніч нечистий має поставити палац з чистого срібла-золота, а щоб до палацу вів кришталевий міст із височезними стовпами і на тих стовпах золоті пташки співали.
Гайгай пропав… А хлопець веселий, що вигадав нездійсниму річ. Але дружині не сказав нічого, яку баламуту[5] має із нечистим.
Рано повставали і не впізнають, де вони знаходяться: замість старого палацу – золота палата, а від неї до царського двору веде чудовий кришталевий міст з високими стовпами, і на стовпах пташки золоті співають.
Не знає хлопець – чи радіти, чи журитися.
А пропасний знову перед ним:
– Но, початок є! Нічого ти не виграв. Давай другу роботу.
Хлопець уже сердито:
– Всі гори у державі за одну ніч мусиш розрівняти, з них золото, срібло і каміння зносити сюди в купу! А на тому місці, де стояли гори, має зеленітися засіяне поле!
– Це тяжча задача, – сміється Гайгай. – Та не біда, щось будемо робити.
Рано встають і бачать: гори десь пропали, навколо палацу лежать купи золота, срібла і каміння… На тому ж місці, де стояли гори, зеленіє поле.
Тепер хлопець злякався. Нечистий виконав такі тяжкі задачі! Вже лиш одна зосталася.
– Що тобі є? – стривожилася жінка. – Така краса сталася, а ти не радієш!
Він розповів про свою угоду із Гайгаєм…
– Зосталася остання задача. Якщо і ту виконає, нам буде кінець!
Жінка подумала і каже:
– Знаєш що? Сховайся. А як прийде сюди Гай-гай, я з ним поговорю!
З’явився нечистий:
– Де молодий цар?
– Він чогось задуманий, пішов на прогулянку. До вечора, може, й не повернеться. Якщо вам щось треба, скажіть, я зроблю.
– Дай нову роботу – мушу її зробити ще днесь.
– А моя задача буде правоплатна?
– Се однаково…
І молода жінка, вже недовго думаючи, вирвала свій кучерявий волос:
– Бачите сей волосок? Треба його вирівняти. Мусить бути прямий, як стріла!
Гайгай засміявся. Взяв волос за два кінці й легенько натяг:
– Готова робота. Твій волос прямий!
– Ану лиш пустіть його!
Пустив, а волос ще більше скрутився.
– Треба, щоб став рівний!
Гайгай пробував усяко. Як добре намучився, вдарив себе рукою по лобі і каже:
– Та я ж бачив, як ковалі залізо наперед нагріють, а тоді вирівнюють!
І
Баламута – скрута.