Мандри Гуллівера. Джонатан Свіфт
Читать онлайн книгу.
екзотики. Зокрема, час у ліліпутів вимірюється за місячним, а не сонячним календарем. На початку XVIII ст., завдяки діяльності Ост-Індської компанії, починається зміцнення англійського впливу в Індії і фактично розширення колоніальної політики. В країну проникають відомості про життя в Індії, в Китаї, Японії та в інших східних державах, нерідко фантастичного характеру.
21
її імператорська величність привітно всміхнулася… – Королева Анна (на троні з 1702 по 1714 р.) спочатку прихильно ставилася до Свіфта.
22
…два ворожі угруповання тремексени й слемексени… – партії торі і вігів. Низькі підбори імператора вказують на його приналежність до вігів, до «низької» церкви. «В політиці торі – прихильники королівських прерогативів, віги – парламентських законів, що обмежували монарха. В релігії торі – високі церковники з ухилом до католицизму, віги – нижче духівництво із симпатіями до диссентерів. В економіці торі одержували прибутки із землі, віги – з капіталу, від торгівлі і мануфактур» (Англия в памфлете…, с 491).
23
…наступник трону симпатизує тремексенам. – Принц Велльський, майбутній король Георг II, розходився в окремих позиціях зі своїм батьком, що симпатизував вігам; проте, ставши королем (на троні з 1727 по 1760 p.), тримав на службі запеклого віга Р. Волпола. Тому Свіфт каже, що «його величність трохи шкандибає». Свіфт приходить до висновку, що, за великим рахунком, політика одної партії відрізнялася від политики іншої не більше, ніж високий підбір від низького. Це збігається з думкою Болінброка, який, підкреслюючи у своїх «Міркуваннях про партії» користолюбство вігів і торіїв, вважав розділення на ці дві партії «безглуздим і смішним».
24
…видав декрет, де всім, під страхом найсуворішоїкари, пропонувалося розбивати яйця тільки з носика. – Прибічники тупого кінця – католики, гострого – протестанти. Вигнані з Англії прихильники католицького короля Якоба II Стюарта і папи римського знайшли притулок у Франції, що спричинило на тривалий час стійку політичну ворожнечу між Англією і Францією.
25
Один імператор позбувся голови, а другий – корони. – Карл І Стюарт був страчений урядом Кромвеля в 1649 р., а Якоб II Стюарт був скинутий з престолу у 1688 р. Ув'язненням першого і поваленням другого визначають початок (1640) і кінець (1688) буржуазної революції в Англії.
26
Імперія Блефуску – це острів… – Франція.
27
…легко потягнув за собою п'ятдесят найбільших військових ворожих кораблів. – За умовами Утрехтського миру, яким закінчилася війна «за іспанську спадщину» (1713 p.), Франція виплатила Англії величезну контрибуцію, віддала їй свої володіння в Америці (землі навколо Гудзонової затоки) і втратила право на значну кількість своїх кораблів, що в майбутньому підірвало її панування на морях і обмежило колоніальну політику. Англія виграла також за іншими пунктами миру, зокрема одержала від Іспанії Гібралтар, що був уже значно раніше захоплений англійськими каперами, одержала виня�