Визначні роки. Від 20 до 30. Вмикай на повну та досягай максимуму. Мэг Джей
Читать онлайн книгу.-author>
Ця книжка влучно описує, як це – бути переляканим, розгубленим, зневіреним двадцятирічним, якого фільми, газети, друзі й навіть батьки нашпиговують банальностями про те, як улаштований світ.
Читання вашої книжки схоже на читання думок, почуттів, стосунків та інших емоцій, що виникають у моїй свідомості.
Я впевнений: ви чули це багато разів, але відчуваю, що ця книжка справді написана про мене.
Мені 31, і я намагаюся надолужити згаяне. Я шукав вашу книжку, не усвідомлюючи цього.
Спасибі, що створили цей шедевр. Ваша книжка змінює життя читача, і я почуваюся вільною. Тепер у мене є потрібний напрямок, мета, і я всім про це розповідаю.
Я пишу і пишу про те, наскільки важлива ця книжка для мого життя. Щиро вдячний за те, що вона доступна людям. Мені 24 роки, і я завжди відчував, що марную своє життя, але при цьому всі мені кажуть: «Не хвилюйся, усе минеться. Тобі лише 24». Спасибі за холодний душ. Кожна сторінка безпосередньо стосувалася мене. Я хочу купити цю книжку для всіх друзів, яким минуло двадцять. Таке відчуття, ніби ви звертаєтеся безпосередньо до мене, і це було вкрай несподівано.
Дякую за книжку. Люди мого віку (і я теж) без кінця говорять про ці проблеми, але не доходять до суті.
Мені трохи за тридцять, і більшості друзів, які наполегливо працювали і долали труднощі протягом останніх десяти років, ведеться набагато краще, ніж мені. Хотілося б, щоб більше молоді почули ваші слова, доки не пізно. Тепер намагаюся надолужити згаяний час, хоча й доводиться працювати вдвічі більше, щоб отримати менше половини від належного.
Я належу до людей, які наразі ніби грають у квача. Шкода, що я не прочитав цієї книжки, коли мені минуло двадцять.
Дякую за книжку. Мені 25 років, я вчитель. У вільний від роботи час інколи роззираюся посеред спальні й питаю себе: що робити? Що роблять дорослі? Як мені подорослішати? У вашій книжці безпосередньо розглядаються деякі проблеми, що мене хвилюють, і ви пишете ніби моїми ж словами про моє життя. Ви не тільки допомогли мені висловити і позначити те, що я відчував, а й допомогли зрозуміти, куди йти і як емоційно дорослішати. Просто хочу подякувати. Перечитую купу книжок, але саме ця неймовірно мені допомогла. Дякую, дякую, дякую. Я придбав ще кілька примірників для друзів, які, прочитавши книжку, відчують те саме, що і я.
Жодна книжка не справила такого впливу на моє життя, як «Визначні роки». Я не знав, на що чекати, але справді відчуваю, що думки, ідеї й ваша проникливість урятували мене від депресії та хтозна від чого ще. [ «Визначні роки»] змінили моє життя більше, ніж я думав.
Я натрапила на [ «Визначні роки»] випадково, і це найкраща покупка, відколи мені минуло двадцять років. Зараз мені 28, і я віднаходила частину себе в кожній історії. Мені так сподобалася книжка, що я не квапилася її дочитувати. Кожний розділ здавався настільки цінним, що кортіло насолоджуватися ним, щоб краще засвоїти. Подумати про те, як припасувати чужий досвід до своїх обставин. Учора ввечері в ресторані я розплакалася, дочитуючи останню сторінку.
Ваша книжка промовляє до мене кожним своїм рядком. Саме така книжка мені зараз потрібна.
Від автора
У цій книжці я розповідаю про свою роботу з тими, кому за двадцять. Роблю це і як клінічна психологиня із Шарлотсвілля, штат Вірджинія, і як професорка-клініцистка в Університеті Вірджинії, а до цього – як клініцистка в Берклі, штат Каліфорнія, і як викладачка Каліфорнійського університету в Берклі. На цих сторінках я намагаюся викласти особисті, часом болісні історії клієнтів і студентів, які розповідали мені про свої життєві перипетії, відколи їм минуло двадцять років. Щоб захистити їхнє право на приватність, я змінила імена й подробиці оповідей. У багатьох розділах об’єднувала схожі історії своїх пацієнтів. Сподіваюся, що всі читачі, кому минуло двадцять, упізнають і себе. Однак схожість із будь-якою конкретною людиною слід уважати випадковою.
Передмова до видання в м’якій палітурці
До уваги всіх міленіалів
Книжка «Визначні роки» призначена для тих, кому за двадцять. Утім, її назва потребує пояснень. Скажімо, батьки вважають, що ця книжка для них. Колеги гадають, що я написала її для психотерапевтів і викладачів. Коли ж двадцятирічні юнаки та дівчата запитують: «Для кого ця книжка?» – вони щиро радіють, почувши у відповідь: «Для вас!»
Багатьох вражає те, що замість розмови про тих, кому за двадцять, я віддаю