Пер Ґінт. Генрик Ибсен
Читать онлайн книгу.
так поводиться, як троль?
І сам же ти хотів остати тролем…
Пер Ґінт: Їй Богу, так. Хотів остати тролем
Для дівчини і царства – милий Боже,
Чого то в світі чоловік не може?
Та все на світі має край і ціль.
Хвоста прийняв, бо думав – що ж, його
Коли захочеш, можна відчепити;
Штани дав скинуть: і так вони подерті
А вбрати їх назад зовсім не важко;
Нарешті я почав звичаїв вчитись,
Яких не знав я дома; поклянусь,
Що не корови скачуть, а дівчата…
Присяга – слово, вимовив – забув.
Та те, щоб я природи збувсь людської,
Щоб я не міг умерти чоловіком,
Як троль по горах тинятись довіку,
Усі по собі попалить мости,
Остати тролем тілом і душею,
О, ні! Підіть ви з ласкою своєю!
Дід із Довра: Ну годі вже! Урвався мій терпець!
В піжмурки ти задумав з нами гратись?
Та запортку! Ти знаєш, з ким говориш?
Наперед зводиш нам дочку з ума…
Пер Ґінт: Старий! Ти брешеш!
Дід із Довра: Мусиш одружитись!
Пер Ґінт: Ти важишся казати це?
Дід із Довра: Мовчи!
Жадобою до неї ти палав,
Мойого царства захотів…
Пер Ґінт: То все?
До чого ж тут прив’язувать вагу?
Дід із Довра: Ці люди – всі один в одного рівні,
У всіх вас віра в Душу на словах,
Шануєте лиш те, що уловиме,
Ти думаєш – бажання, страсть, не в’яжуть?
Зажди! Сейчас мої тобі докажуть!
Пер Ґінт: У сак тобі, повір, я не попаду!
Жінка в зеленій сукні: Коханий! Батьком будеш ти до року!
Пер Ґінт: Пустіть мене!
Дід із Довра: Пішлем тобі мале
Зашите в шкуру барана.
Пер Ґінт: (обтирає піт із чола) О, Боже!
Коли той сон проклятий вже скінчиться?
Дід із Довра: Куди післати? В царський двір?
Пер Ґінт: До бурси!
Дід із Довра: Роби, що знаєш з виродом. Та знай –
Що раз вже сталось, тому не відстатись,
Значить, Принц Пер – нащадок твій ростиме;
Такі нащадки на очах ростуть.
Пер Ґінт: Старий! Покиньмо раз уже дурниці –
А панна руку най подасть на згоду,
Бо ні богач я, ні з царського роду.
Печи, як хочеш, не добудеш криці!
Жінка в зеленій сукні зомліває; дівчата-трольчині несуть її геть.
Дід із Довра:
(хвилину дивиться на Пера презирливо, потім промовляє)
Жбурніть ним в безну, хай розіллєсь маззю!
Молоді тролі: (просять)
Дозволь погратись з ним в кота і мишку.
Дід із Довра: Не довго тільки. Лють мене змагав.
(Відходить)
Пер Ґінт: (переслідуваний молодими тролями)
Пустіть чортята!
(Хоче втекти через комин)
Молоді тролі: Кобольди і гноми
Кусайте ззаду!
Пер Ґінт: Ай!
(Хоче скочити в підвал)
Молоді тролі: