Пресвітер Іоанн – легендарний правитель християнського королівства, яке розташовувалося на території сучасної Ефіопії (прим. пер.).

Вічний Жид – персонаж християнської легенди, котрий зневажив Ісуса Христа на його дорозі на Голгофу, за що був проклятий на вічне блукання світом аж до Другого пришестя (прим. пер.).

Чарівна лоза – гілка ліщини, яка в давні часи допомагала знаходити підземні води, поклади руд і скарби (прим. пер.).

Шамір – хробак, здатен розрізати камені, метали й алмази. Його використовували при будівництві Храму Соломона (прим. пер.).

 Острови Блаженних – міфічні острови, священна заморська країна, розташована посеред океану, десь на краю світу або навіть в іншому світі; один із символів раю в міфології (прим. пер.).

 Діви-лебідки – у німецькій міфології валькірії, які мали здатність перетворюватися на лебедів (прим. пер.).

Ґелерт – пес, який належав валлійському принцу Ллівеліну. За легендою, Ллівелін пішов на полювання й залишив пса зі своїм маленьким сином, а повернувшись, знайшов удома перевернуту колиску та сплячого Ґелерта зі слідами крові на пащі. Вирішивши, що пес загриз його сина, Ллівелін зарізав його мечем і лиш потім виявив, що син живий, а вірний пес, рятуючи маля, насправді загриз вовка (прим. пер.).

Єпископ Гатто – жорстокий правитель, який, пообіцявши нагодувати голодних людей, зібрав їх усіх у сараї й підпалив. Коли Гатто повернувся до замку, на нього напала зграя пацюків, які й з’їли його живцем (прим. пер.).

Гамельнський щуролов – музикант, якому магістрат відмовився виплатити винагороду за порятунок міста від пацюків і який потім, скориставшись чарами, вивів із міста усіх дітей, завів їх на кручу й потопив у річці (прим. пер.).

Святий Ґрааль – гіпотетична християнська святиня, за легендою наділена надзвичайними силами. Вважається, що ґрааль – це або камінь, або дорогоцінна реліквія з золота, або ж чаша (кубок) (прим. пер.).