Обережно зі своїми бажаннями. Джеффри Арчер
Читать онлайн книгу.
університету, – додала вона, перш ніж допити каву. – Навіть не знаю, кого мені шкода більше, бо не можу повірити, що цей шлюб триватиме довго.
Ґрейс зиркнула на годинник.
– Мушу бігти. Не можу дозволити собі пропустити останній потяг.
І без жодного більше слова поцілувала сестру в обидві щоки, вибігла з ресторану й гукнула таксі.
Емма посміхнулася, спостерігаючи, як сестра зникає в салоні чорної автівки. Грація, можливо, й не була серед її найбільших сильних сторін, але не було жінки, якою б Емма захоплювалася більше. Кілька минулих і теперішніх поколінь студентів Кембриджа могли лише отримати користь від навчання у цієї старшої викладачки у Ньюнгемі.
Коли Емма попросила рахунок, то помітила, що її сестра залишила на тарілці збоку однофунтову банкноту. Ця жінка нікому не хотіла бути винною.
Дружба вручив нареченому просту золоту обручку. Джайлз своєю чергою одягнув її на безіменний палець лівої руки панни Г’юз.
– Оголошую вас чоловіком і дружиною, – заявив реєстратор. – Можете поцілувати наречену.
Хвиля оплесків привітала сера Джайлза та леді Беррінґтон. Обід після церемонії відбувався у «Кедоґен-армс» на Кінґс-роуд. Могло скластися враження, що Джайлз зумисне вирішив зробити своє друге весілля зовсім не схожим на перше.
Коли Емма зайшла до пабу, то помітила, як Гаррі спілкується з аґентом Джайлза, на обличчі котрого сяяла широка усмішка.
– Одружений кандидат отримує набагато більше голосів, ніж розлучений, – пояснював Ґріфф Гаррі, перш ніж осушити третій келих шампанського.
Ґрейс балакала з нареченою, котра ще донедавна була однією з її аспіранток. Ґвінет нагадала, що вперше зустріла Джайлза саме на вечірці, яку влаштувала Ґрейс, аби відсвяткувати свій день народження.
– Мій день народження був лише приводом для тієї вечірки, – зізналася Ґрейс, більше нічого не пояснюючи.
Емма обернулася до Гаррі, біля якого щойно з’явився Дікінс. Вони, без сумніву, обмінювалися своїми враженнями від того, що відбувалося. Емма не могла пригадати, чи був Елжернон професором в Оксфорді. Він, звісно, виглядав таким, як і в шістнадцять років, якби тоді ще мав і цю неохайну бороду та був одягнений у той самий костюм.
Емма посміхнулася, коли помітила Джессіку, яка сиділа, схрестивши ноги на підлозі, захоплена малюванням на звороті скатертини Себастьяна, котрому дозволили відвідати церемонію після обіцянки, що він повернеться до шостої вечора, а зараз він розмовляв із дядьком. Джайлз схилився й уважно слухав, що каже його небіж. Не треба було мати сім п’ядей у чолі, щоб докумекати, про що йшлося.
– А якщо Емма програє голосування, – сказав Джайлз.
– Беррінґтони навряд чи задекларують прибуток в осяжному майбутньому, і ти більше не зможеш отримувати свої щоквартальні дивіденди.
– А є якась хороша новина?
– Є, може виявитися, що такий проникливий підприємець, як Росс Бьюкенен, має рацію щодо того комфортабельного лайнера, і Беррінґтонів може чекати світле майбутнє.