Білінгва українсько-російська. Похідні історії ведмедика Юджина і його сім'ї. В Криму. Частина 1. Та
Читать онлайн книгу.
вже зустрічали такий пустотливий сушений інжир, який їли в Бабусиному невареному варенні. Він відразу змушував усіх морщити носик і щулити очі, розмовляючи чужим голосом.
А одного разу ми їли таку курагу і чорнослив, які Королева Ведмедиця готувала з рисом. Так вони просто вийшли з-під контролю і весь вечір не давали заснути, примушуючи перевертати все в ліжку догори дриґа! Літали смішинки, подушки і ковдри. Ще трохи більше з'їли б на вечерю – літало б і пір'я, я впевнена.
Мы уже встречали такой озорной сушёный инжир, который кушали в Бабушкином неварёном варенье. Он сразу вынуждал всех морщить носик и щурить глазки, разговаривая чужим голосом.
А однажды мы ели такую курагу и чернослив, которые Королева Медведица готовила с рисом. Так они просто вышли из-под контроля и весь вечер не давали заснуть, заставляя переворачивать всё в кровати кувырком! Летали смешинки, подушки и одеяла. Ещё чуть больше съели бы на ужин – летали бы и перья, я уверена.
Прабабуся Хоуп якось надсилала нам сушену грушу, і це було незабутньо! Ми з неї варили компот і потім хіхікали до упаду. Юджин Джуніор навіть упісявся, так сильно сміявся!
З'ївши родзинки у смачному хлібі, Сенічка почав показувати мені, що він вміє їсти так повільно, як їдять лінивці. А потім за ним підхопили і брати! Виходило, що малювати вже не виходило. Зате всі навколо реготали, коли дивилися, як три ведмедики ду-у-уже по-вi-i-iльнo-o-о їдять хлібчик.
Прабабушка Хоуп как-то присылала нам сушёную грушу, и это было незабываемо! Мы из неё варили компот и после хихикали до упаду. Юджин Джуниор даже описался, так сильно смеялся!
Съев изюм во вкусном хлебе, Сенечка начал показывать мне, что он умеет кушать так медленно, как кушают ленивцы. А потом за ним подхватили и братья! Получилось, что рисовать уже не получалось. Зато все вокруг хохотали, когда смотрели, как три медвежонка о-о-очень ме-дле-е-енно-о-о едят хлебушек.
Юджин Джуніор ще малий і тому іноді забував, що треба повільно. Йому повинно виповнитися три роки тільки через місяць. І завдяки його забудькуватості, глядачі цієї імпровізованої вистави немов дивилися то сповільнену зйомку, то багато разів збільшену в швидкості.
Матуся Королева бурчала, що не можна сміятися з набитим ротом. Друга Матуся хмурилася на крихти, які невідомо звідки взялися. Хрещеного, як і всіх Татусів на світі, такі дрібниці не турбували.
Юджин Джуниор в силу своего возраста иногда забывал, что есть надо медленно. Ему должно было исполниться три года только через месяц. И благодаря его забывчивости созерцатели этого импровизированного представления словно смотрели то замедленную съёмку, то многократно увеличенную в скорости.
Мамочка Королева ворчала, что нельзя смеяться с набитым ртом. Вторая Мамочка хмурилась на крошки, которые сами взялись неизвестно откуда. Крёстного, как и всех Папочек на свете, такие мелочи не заботили.
А ведмежата один за одним зображували з себе справжніх лінивців. І не бажали вгамуватися, поки