Пьесы на украинском языке. Собрание пьес в 18 книгах. Кн. 18. Валентин Красногоров
Читать онлайн книгу.
без вини убито, без вини…
ЕМІЛІЯ.
Мій боже! Хто це скрикнув?
ОТЕЛЛО.
Хтось скрикнув? Де?
ДЕЗДЕМОНА.
Я умираю без вини…
ЕМІЛІЯ.
Це голос пані! Та хто ж вам заподіяв смерть?
На допомогу! Допоможіть!
(Кидається за полог ліжка до Дездемони.)
Дездемона (Слабким голосом, за пологом.)
Безвинно умираю.
ОТЕЛЛО.
Це я її убив.
Вона була невірна, тягалась з КАССІО.
Спитай у свого чоловіка.
Яго перший про це мені сказав,
Бо він людина надто чесна.
ЕМІЛІЯ.
Як поглумилася з кохання підлість!
Мій чоловік сказав вам, що синьйора була невірна?
Входять Яго, Кассіо, Бянка і представник венеціанського дожа ЛЮДОВІКО.
ЛЮДОВІКО
У чому справа, генерале?
ЕМІЛІЯ.
Якщо ти чоловік – падлюку викрий!
Він каже – наклепав ти на дружину,
Сказав, що зрадила вона його.
Я знаю – ти цього не говорив.
ЯГО.
Сказав йому, що думав, і не більше,
Ніж сам він визнав за ймовірну зраду.
А ти язик свій прикуси!
ЕМІЛІЯ.
Не прикушу! Я мушу говорити!
Моя синьйора у постелі мертва!
Всі вражені.
ОТЕЛЛО.
Чого всі дивитесь? Усе це правда!
ЕМІЛІЯ.
О, нерозумний мавре!
Ту хустку, що згадав ти, я знайшла,
І чоловікові дала, бо він
Так часто й наполегливо просив
Щоб я її для нього вкрала.
ЯГО.
Ти брешеш, погань!
ЕМІЛІЯ.
Ні, не брешу! Клянуся небом!
ОТЕЛЛО.
Невже громи на небі лиш для того,
Щоб в час грози гриміти?
Нечестивцю!
Отелло намагається заколоти Яго, але Кассіо обеззброює мавра. Яго вбиває Емілію і бігає по сцені, намагаючись втекти. Кассіо і Людовіко хапають Яго і зв'язують йому руки.
ЕМІЛІЯ.
Прошу вас, покладіть мене найближче до синьйори… (Вмирає)
Касіо.
Ви, Льодовіко, як посланник дожа
Розпорядіться, як нам діяти.
Ми всі вам підкоряємося, сеньйоре.
ЛЮДОВІКО
О ти, Отелло! Той, що був колись
Таким героєм, а тепер попався в тенета клятого раба!
Ви з ним змовлялись Кассіо убити?
КАССІО.
Я приводу вам не давав ніколи.
ОТЕЛЛО.
Як, Кассіо, потрапила до вас, ця хустка,
Що належала дружині?
КАССІО.
Знайшов її я у своїй кімнаті;
А Яго нам признався сам,
Що він її навмисне нам підкинув
Аби якоїсь досягти мети – і він її досяг.
БЯНКА.
Вірно, так і було.
КАССІО. (Показуючи на Бянку.)
Якщо б я знав, чия це хустка,
Невже наважився б її подарувати
Цій куртизанці, щоб вона
Її відкрито з радістю