Три метри над рівнем неба. Федерико Моччиа
Читать онлайн книгу.
волоссям.
– Гей, я зрозумів, чого ти так розлютилась. Я забув помити тобі волосся. Добре, зараз повернуся, еге ж?
– Йди ти…! Навіть не думай…
Бабі швидко захряснула прозорі дверцята, зачинившись у душовій кабіні. Степ подивився на її маленькі долоньки, притиснуті до скла.
– Тримай-но!
Він закинув їй шампунь згори, через відкритий верх душової кабіни.
– Здається, ти хочеш помити волосся власноруч… Як і все інше… То нехай!
Потім із хуліганським сміхом вийшов з ванної.
При слові «поліція» в залі почалася паніка. Бійка одразу ж припинилася. Луконе, Сицилієць та Гак, які мали за плечима бурхливе минуле, першими добігли до дверей. Хтось із гостей залишився на підлозі в крові. Роберта забилася в куточок і плакала. Хлопці дивились, як ті галабурдники виходили з дверей, вдягнуті в їхні пуховики, «Henry Lloyd» та інші дорогі куртки. Кролик пробіг, дивним чином сріблясто видзвонюючи, важчий, ніж зазвичай. За ним біг Полло, тихіший на бігу через те, що вміст його кишень робив менше шуму, зате приносив більше грошви. Кальмар вибіг у двері, за ним мчали Степ та Малюк. Скотилися вниз сходами, швидко, змушуючи тремтіти поруччя, за які вони хапалися на поворотах. Перестрибуючи по кілька сходинок за раз, викидали ключі, знайдені в кишенях чужих курток. Перевертали дорогі вазони, живі прикраси елегантних сходових майданчиків. Дісталися до першого поверху. Сицилієць та Гак, горлаючи, гатили по поштових скриньках прямими точними ударами. Дверцята скриньок покривилися, скло розбилося. Покрали звідти купони на знижки на миючі засоби, які вони ніколи не куплять, та журнали, які навряд чи зрозуміли б, навіть якби й узялися їх читати. Луконе заволав від радості, думаючи, що справді виграв сто мільйонів лір. Полло вихопив у нього фальшиву листівку з рук.
– Ти маєш ключі фортуни?
– Ні.
– А магічний номер?
– Ні.
– Тоді ти ні біса не виграв. Максимум – срібний хрестик ціною в десять штук. Замало для такого єврея, як ти.
Усі засміялися не так через стереотипи, як тому, що Луконе справді ніколи ні за кого не платив. Потім, поцупивши кілька сідел і розбивши бардачки «Весп» у пошуках чогось кращого, та задовольнившись простою викруткою, вони зникли в темряві ночі.
10
«Біґ». Рафаелла рішучим жестом виклала карти на зелене рядно, вдоволено дивлячись на свою суперницю. Напрочуд повільну жінку в потужних окулярах. Рафаелла терпіти її не могла. Жінка подивилась на свої карти, щоб зрозуміти, де можна приставити.
– Поклади їх, моя дорогенька…
Карти майже випали їй із рук. Рафаелла швидко ними заволоділа.
– Оцю ти приставляєш сюди, оцю сюди, а цю останню – сюди. А за всі ці ти платиш.
Швидко порахувала в голові, потім записала результат на папері. Підвелася і стала за спиною Клавдіо.
Практично вона заволоділа і його грою, і після кількох точних скидів переконала його стукати. Їхній компаньйон також зробив «джин». Рафаелла радісно записала