1984. Джордж Оруэлл
Читать онлайн книгу.
тому що партійна жінка ніколи не користувалася парфумами, ба більше, навіть неможливо було це уявити. Бризкалися тільки проли. Для Вінстона запах парфумів був нерозривно пов’язаний із блудом.
Це був його перший гріх за два роки. Мати справу з повіями, звичайно, заборонялося, але заборона була з тих, які ти час від часу насмілюєшся порушити. Небезпечно – але не смертельно. Попався з повією – п’ять років табору, максимум, якщо немає обтяжливих обставин. І справа не така вже й складна; аби не заскочили за злочинним актом. Бідні квартали кишіли жінками, готовими продати себе. А купити повію можна було за пляшку джина: проли не мали права на джин. Негласно Партія навіть заохочувала проституцію – як випускний клапан для інстинктів, які все одно не можна придушити. Проста розпуста не мала великого значення, аби була тільки злодійкуватою й безрадісною, а жінка – з найбіднішого і зневаженого класу. Непростимий злочин – зв’язок між членами Партії. Але, хоча під час великих чисток обвинувачені незмінно зізнавалися і в цьому злочині, уявити, що таке трапляється в житті, було важко.
Партія прагнула не просто завадити тому, щоб між чоловіками й жінками виникали тенета, які не завжди піддаються її впливу. Її справжньою негласною метою було позбавити статевий акт задоволення. Головним ворогом була не так любов, як еротика – і в шлюбі і поза ним. Усі шлюби між членами Партії затверджував особливий комітет, і – хоча цей принцип не проголошували відкрито, – якщо створювалося враження, що майбутнє подружжя фізично привабливі друг для друга, їм відмовляли в дозволі. У шлюбі визнавали тільки одну мету: виробляти дітей для служби державі. Статеві зносини слід розглядати як маленьку противну процедуру, на зразок клізми. Це теж ніколи не оголошували прямо, але поволі вбивали в кожного партійця з дитинства. Існували навіть організації на зразок Молодіжної Анти-статевої Ліги, які проповідували повну цнотливість для обох статей. Зачаття має відбуватися шляхом штучного запліднення (АРТСЕМУ, кажучи Новомовою), в громадських пунктах. Вінстон знав, що цю вимогу висували не зовсім серйозно, але загалом вона вписувалася в ідеологію Партії. Партія прагнула вбити статевий інстинкт, а раз вбити не можна, то хоча б перекрутити й забруднити. Навіщо це треба, він не розумів: а й дивуватися тут було нічому. Щодо жінок, то Партія тут досягла неабияких успіхів.
Він знову подумав про Кетрін. Дев’ять… десять… майже одинадцять років, як вони розійшлися. Але як мало він про неї думає. Іноді за тиждень жодного разу не згадає, що був одружений. Вони прожили всього п’ятнадцять місяців. Розлучення Партія заборонила, але розходитися бездітним не перешкоджала, навпаки.
Кетрін була високою, дуже стрункою блондинкою, навіть граціозною. Чітке, з орлиним профілем обличчя її можна було назвати благородним – доки ти не зрозумів, що за ним так нічого й немає, як це взагалі можливо. Вже на самому початку спільного життя Вінстон вирішив – втім, тільки тому, можливо, що дізнався її ближче, ніж інших людей, – що ніколи не зустрічав дурнішого, вульгарнішого, порожнього