Мюнхен. Роберт Харрис
Читать онлайн книгу.
поклав ручку:
– Дякую, полковнику, що здолали увесь шлях з Берліна заради зустрічі з нами. Розмова була виключно корисною. Ми бажаємо вам безпечного повернення до Німеччини.
– Дякую, прем’єр-міністре.
Коли двері зачинилися, Чемберлен сказав:
– Я просив сера Гореса доправити полковника з собою до Лондона, щоб він особисто доповів нам, бо мені це здається вкрай важливим. – Він обвів учасників наради поглядом. – Припустімо, чехи будуть завойовані до кінця жовтня: як нам тоді переконати британську громадськість у необхідності продовжувати війну взимку? Ми зажадаємо від народу піти на важкі жертви… і заради чого, власне? Адже ми вже погодилися, що від початку не треба було судетських німців переселяти до держави під контролем чехів.
Галіфакс сказав:
– Саме така позиція домініонів. Вони абсолютно ясно дали зрозуміти, що їхні народи не підтримають війну з такого специфічного приводу. Америка до неї не вступить. Ірландці зберігатимуть нейтралітет. Постають сумніви, де нам шукати хоч якихось союзників.
Кедоґен зауважив:
– Зрозуміло, є ж іще росіяни. Ми забуваємо, що вони теж мають договір з чехами.
Довкола столу почулося тривожне бубоніння. Чемберлен промовив:
– Коли я востаннє дивився на мапу, Еліку, там не було спільного кордону Радянського Союзу й Чехословаччини. Єдиний для росіян спосіб втрутитися – це вторгнутися в Польщу або в Румунію. Тоді обидві ці країни вступлять у війну на боці Німеччини. Але ж, навіть попри географію, залучати саме Сталіна союзником до хрестового походу на захист міжнародного права! Це неможливо собі уявити.
Ґорт сказав:
– З погляду стратегії кошмар полягає у тому, що війна стане світовою, і зрештою нам доведеться битися з Німеччиною в Європі, з Італією в Середземномор’ї і з Японією на Далекому Сході. У цьому випадку, вважаю, саме існування імперії попадає під велику загрозу.
Вілсон промовив:
– Ми опиняємось у страшній скруті, з якої я бачу лише один вихід. Я підготував проект телеграми, де ми радимо чехам прийняти умови гера Гітлера до завершення кінцевого терміну – до другої години завтра, – віддати Судети й дозволити йому окупувати територію. Це єдиний певний для нас спосіб уникнути втягнення у війну, яка хутко набуде величезних масштабів.
– А якщо чехи відмовляться? – запитав Галіфакс.
– Вважаю, вони цього не зроблять. А якщо відмовляться, то принаймні Сполучене Королівство зніме з себе моральні зобов’язання перед ними. Ми зробили все, що могли.
Залягла тиша. Прем’єр-міністр промовив:
– Принаймні заслуга цього плану в його простоті.
Галіфакс і Кедоґен перезирнулися. Обоє взялися хитати головами: Галіфакс – повільно, Кедоґен – енергійно.
– Ні, прем’єр-міністре. Це відразу перетворить нас на поплічників Німеччини. Пропаде наш авторитет у світі, а з ним і імперія.
– А як же Франція? – додав Галіфакс. – Ми поставимо її у безвихідь.
Вілсон